1. Словник української мови у 20 томах

щиро

ЩИ́РО.

Присл. до щи́рий.

[Степанида:] Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (М. Кропивницький);

Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (М. Коцюбинський);

Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Т. Шевченко);

І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб вітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Л. Глібов);

Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (З. Тулуб);

– Ніде щиріше не співають, як на війні (М. Стельмах);

– Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (П. Куліш);

– Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (І. Нечуй-Левицький);

Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (І. Нечуй-Левицький);

Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (М. Рильський);

Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (С. Васильченко);

Віталій працює щиро (О. Гончар);

Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (К. Гордієнко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щиро — (відверто, без упереджень) з відкритим (розкритим) серцем; з відкритою душею; (не кривлячи душею) з (від, од) [усього] серця; від (од) щирого серця; (нічого не приховуючи; з сл. говорити, сказати, признатися і т. ін. Словник фразеологічних синонімів
  2. щиро — пр., з душі, від щирого серця, поклавши руку на серце, відверто і всі п. ф. від ЩИРИЙ; (любити) всім серцем; ФР. душею і серцем /н. щиро прихильний/. Словник синонімів Караванського
  3. щиро — I відверто, душевно, істинно, нелукаво, побожно, по-божому, по-щирому, по-щирості, правдиво, просто, ревне, ревно, сердечно, справедливо, щиренько, щирісінько, щиросердечно, щиросердно, щиросердо Фразеологічні синоніми: від душі; від усієї душі... Словник синонімів Вусика
  4. щиро — щи́ро прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  5. щиро — Присл. до щирий. Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щиро кажучи у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. щиро — Щи́ро, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. щиро — ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:] Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Словник української мови в 11 томах
  8. щиро — Щиро нар. 1) Искренно, по правдѣ. Вона мене молодого щиро полюбила. Мет. Молились щиро козаки. Шевч. 161. 2) Въ соединеніи съ прилагательными усиливаетъ качество или указываетъ на чистоту, безпримѣсность его: щиро-народній, (Левиц. Пов. Словник української мови Грінченка