1. Словник синонімів Караванського

щипати

(траву) скубти, скубати; (виноград) рвати; (вуса) посмикувати; П. (словами) дошкуляти, шпигати, колоти.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щипати — I відщипувати, обскубувати, общипувати, підщипувати, пощипувати, скубати, скубонути, скубти, щебати (діал.) Фразеологічні синоніми: скубти курку; смикати вус; щипати за руку; щипати корпію II див. їсти; насміхатися; рвати Словник синонімів Вусика
  2. щипати — моск. скубти щебати, вищебувати, вищебати, вищебнути, повищебувати, зіщебувати, зіщебати, позіщебувати, пощебувати, пощебати, ущебувати, ущебати, повщебувати, скубати, скубти, скубнути, скубанути, вискубувати, вискубати, повискубувати, зіскубувати... Словник чужослів Павло Штепа
  3. щипати — ЩИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.,кого, що, чим і без дод. 1. Сильно затискувати, защемляти пальцями, дзьобом і т. ін. шкіру тіла. Піднявся писк, стогнання, охи, Враг на врага скакав, мов блохи, Кусався, гриз, щипав, душив (І. Словник української мови у 20 томах
  4. щипати — щипа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. щипати — (-аю, -аєш) недок.; крим. Вчиняти кишенні крадіжки. БСРЖ, 709; СЖЗ, 118; ЯБМ, 2, 581. Словник жарґонної лексики української мови
  6. щипати — -аю, -аєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Сильно затискувати, защемляти пальцями, дзьобом і т. ін. шкіру тіла. 2》 Діючи, впливаючи на що-небудь, викликати в когось відчуття болю. 3》 перен. Дошкуляти, завдаючи переживань, неприємностей. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. щипати — КЛЮВА́ТИ (про птахів — їсти, хапаючи щось дзьобом, бити дзьобом), ДЗЬО́БА́ТИ (ДЗЮ́БА́ТИ рідше), ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́), КЛЮ́КАТИ розм.; ПИ́ТИ (їсти молоде зерно); ЦЮ́КАТИ, ЦЮ́КАТИСЯ розм. (бити дзьобом); ЩИПА́ТИ (шкіру тіла). — Док. Словник синонімів української мови
  8. щипати — Щипа́ти, -па́ю, -па́єш, -па́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. щипати — ЩИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і без додатка. 1. Сильно затискувати, защемляти пальцями, дзьобом і т. ін. шкіру тіла. Піднявся писк, стогнання, охи, Враг на врага скакав, мов блохи, Кусався, гриз, щипав, душив (Котл. Словник української мови в 11 томах
  10. щипати — Щипа́ти, -па́ю, -єш гл. Щипать. Правда так, гусарин! — казав Радюк, щипаючи за щоку свого Павлика. Левиц. Пов. 148. Щипає-ламає зелений виноград. Чуб. V. 346. Вибігала.... прудка коза, щипала травицю. Левиц. І. 92. Кинув не палку, уб'ю не галку, щиплю не пірря, їм не м'ясо. Ном. стр. 293, № 92. Словник української мови Грінченка