1. Словник чужослів Павло Штепа

щипати

моск. скубти

щебати, вищебувати, вищебати, вищебнути, повищебувати, зіщебувати, зіщебати, позіщебувати, пощебувати, пощебати, ущебувати, ущебати, повщебувати, скубати, скубти, скубнути, скубанути, вискубувати, вискубати, повискубувати, зіскубувати, зіскубати, позіскубувати, наскубувати, наскубати, понаскубувати, обскубувати, обскубати, пообскубувати, поскубувати, поскубати, ускубувати, ускубати, повскубувати, патрати, опатрувати, опатрати, поопатрувати, спатрувати, спатрати, поспатрувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щипати — (траву) скубти, скубати; (виноград) рвати; (вуса) посмикувати; П. (словами) дошкуляти, шпигати, колоти. Словник синонімів Караванського
  2. щипати — I відщипувати, обскубувати, общипувати, підщипувати, пощипувати, скубати, скубонути, скубти, щебати (діал.) Фразеологічні синоніми: скубти курку; смикати вус; щипати за руку; щипати корпію II див. їсти; насміхатися; рвати Словник синонімів Вусика
  3. щипати — ЩИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.,кого, що, чим і без дод. 1. Сильно затискувати, защемляти пальцями, дзьобом і т. ін. шкіру тіла. Піднявся писк, стогнання, охи, Враг на врага скакав, мов блохи, Кусався, гриз, щипав, душив (І. Словник української мови у 20 томах
  4. щипати — щипа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. щипати — (-аю, -аєш) недок.; крим. Вчиняти кишенні крадіжки. БСРЖ, 709; СЖЗ, 118; ЯБМ, 2, 581. Словник жарґонної лексики української мови
  6. щипати — -аю, -аєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Сильно затискувати, защемляти пальцями, дзьобом і т. ін. шкіру тіла. 2》 Діючи, впливаючи на що-небудь, викликати в когось відчуття болю. 3》 перен. Дошкуляти, завдаючи переживань, неприємностей. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. щипати — КЛЮВА́ТИ (про птахів — їсти, хапаючи щось дзьобом, бити дзьобом), ДЗЬО́БА́ТИ (ДЗЮ́БА́ТИ рідше), ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́), КЛЮ́КАТИ розм.; ПИ́ТИ (їсти молоде зерно); ЦЮ́КАТИ, ЦЮ́КАТИСЯ розм. (бити дзьобом); ЩИПА́ТИ (шкіру тіла). — Док. Словник синонімів української мови
  8. щипати — Щипа́ти, -па́ю, -па́єш, -па́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. щипати — ЩИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і без додатка. 1. Сильно затискувати, защемляти пальцями, дзьобом і т. ін. шкіру тіла. Піднявся писк, стогнання, охи, Враг на врага скакав, мов блохи, Кусався, гриз, щипав, душив (Котл. Словник української мови в 11 томах
  10. щипати — Щипа́ти, -па́ю, -єш гл. Щипать. Правда так, гусарин! — казав Радюк, щипаючи за щоку свого Павлика. Левиц. Пов. 148. Щипає-ламає зелений виноград. Чуб. V. 346. Вибігала.... прудка коза, щипала травицю. Левиц. І. 92. Кинув не палку, уб'ю не галку, щиплю не пірря, їм не м'ясо. Ном. стр. 293, № 92. Словник української мови Грінченка