слабкість

вразливе (болюче, дошкульне, слабе, слабке) місце у кого, чиє, в чому, чого; слаба (слабка) сторона; ахіллесова п’ята, книжн.; (риса характеру, на яку легко впливати) болюча (слаба, слабка) струна (струнка) чия, кого.

На жаль, Обручов такий обережний, що важко намацати у нього вразливе місце: хабарів не бере, …закони та накази виконує (Тулуб, В степу за Уралом, 1964, с. 492); Очевидно, примівка муляра вразила його в саме болюче місце: він був з хлопського роду і тепер, ставши «паном підмайстером», дуже стидався свого походження (Франко, 1, 1955, с. 227); Земля була… дошкульним місцем старого Плачинди (Стельмах, Хліб і сіль, 1959, с. 246); Батареї сміливіше пристрілюються до гусениць [танка], колупають дорогу, луплять в лоб, шукають слабого місця в броні (Яновський, 1, 1954, с. 54); Я особисто любив бити в мотор, а Швець знав і інші слабкі місця німецької черепахи [танка] (Яновський, 1, 1954, с, 85); А що він [Ляуфлер] мав між іншим, так, «побічно», ту слабу сторону, що любив одушевлятись гарячими напитками, – се не мало нікого обходити (Кобилянська, 1. 1962, с, 45); — Я за включення Цимбала до спортивної команди. У Цимбала є слабкі сторони? Нехай так, але ж у нас є майже півтора місяця для підготовки (Багмут, Служу Радянському Союзу, 1950, с. 81); Ахіллесова п’ята дрібнобуржуазної політикиневміння і нездатність позбутись ідейної і політичної гегемонії ліберальних буржуа (Ленін, Повне зібр. творів, т. 15, с. 50); [Ганна:] Ну, от се ж і є болюча струна для Льолика (Леся Українка, 3, 1952, с. 719); Ядзя помітила, що її терпкі слова зробили матері прикрість, і повела вже далі бесіду лагіднішим тоном, котра, однак, якраз і відкрила іншу болючу струнку її почуттів (Кобринська, Вибрані оповідання, 1954, с. 106); Він досконало знав слабкі струни свого родича (Донченко, 6, 1957, с. 527).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слабкість — сла́бкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. слабкість — див. слабість Словник синонімів Вусика
  3. слабкість — [слабк'іс'т'] -кос'т'і, ор. -к'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. слабкість — -кості, ж. 1》 Властивість і стан за знач. слабкий 1-4), 6-8). 2》 Недостатність або занепад фізичних сил. 3》 Відсутність твердого характеру, сили волі. 4》 Вразливе місце кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. слабкість — Знемога, кволість, млявість, неміч, несила, див. чахлий Словник чужослів Павло Штепа
  6. слабкість — СЛА́БКІСТЬ, кості, ж. 1. Властивість і стан за знач. слабки́й 1–4, 6–8. Слабкість нервової системи – це й висока реактивність, чутливість нервової системи і вузькі межі її працездатності (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. слабкість — ма́ти сла́бість (слаби́нку, сла́бкість і т. ін.) до кого—чого, жарт. Захоплюватися ким-, чим-небудь, не бути байдужим до когось, до чогось; любити когось, щось. Фразеологічний словник української мови
  8. слабкість — СЛА́БКІСТЬ, кості, ж. 1. Властивість і стан за знач. слабки́й 1-4, 6-8. Слабкість нервової системи — це й висока реактивність, чутливість нервової системи і вузькі межі її працездатності (Рад. психол. наука.. Словник української мови в 11 томах