1. Словник української мови в 11 томах

слабкість

СЛА́БКІСТЬ, кості, ж.

1. Властивість і стан за знач. слабки́й 1-4, 6-8.

Слабкість нервової системи — це й висока реактивність, чутливість нервової системи і вузькі межі її працездатності (Рад. психол. наука.., 1958, 351);

Слабкість вітру; Слабкість каната; Слабкість грунту.

2. Недостатність або занепад фізичних сил.

З надмірної слабкості темніло в очах і підгиналися коліна (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 103);

Рана загоїлася, він уже почував себе краще, напади слабкості і запаморочення вже минули (Собко, Справа.., 1959, 190).

3. Відсутність твердого характеру, сили волі.

Жаннет кусала губи й напружено дивилася в одну точку, щоб стримати сльозу, яка здавалася їй ознакою непростимої слабкості (Жур., Вечір.., 1958, 246);

Платон зневажав себе за слабкість, клявся, що вже ніколи не питиме (Зар., На.. світі, 1967, 69).

4. Вразливе місце кого-, чого-небудь.

— Ти боїшся, Опоре, сам перед собою визнати свою поразку. В цьому твоя слабкість (Рибак, Помилка.., 1956, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слабкість — сла́бкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. слабкість — вразливе (болюче, дошкульне, слабе, слабке) місце у кого, чиє, в чому, чого; слаба (слабка) сторона; ахіллесова п’ята, книжн.; (риса характеру, на яку легко впливати) болюча (слаба, слабка) струна (струнка) чия, кого. Словник фразеологічних синонімів
  3. слабкість — див. слабість Словник синонімів Вусика
  4. слабкість — [слабк'іс'т'] -кос'т'і, ор. -к'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  5. слабкість — -кості, ж. 1》 Властивість і стан за знач. слабкий 1-4), 6-8). 2》 Недостатність або занепад фізичних сил. 3》 Відсутність твердого характеру, сили волі. 4》 Вразливе місце кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. слабкість — Знемога, кволість, млявість, неміч, несила, див. чахлий Словник чужослів Павло Штепа
  7. слабкість — СЛА́БКІСТЬ, кості, ж. 1. Властивість і стан за знач. слабки́й 1–4, 6–8. Слабкість нервової системи – це й висока реактивність, чутливість нервової системи і вузькі межі її працездатності (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  8. слабкість — ма́ти сла́бість (слаби́нку, сла́бкість і т. ін.) до кого—чого, жарт. Захоплюватися ким-, чим-небудь, не бути байдужим до когось, до чогось; любити когось, щось. Фразеологічний словник української мови