байдужий

(той, хто не виявляє зацікавлення) байдужний, книжн. індиферентний, апатичний, (ще і млявий) збайдужілий, знеохочений, (не схильний до почуттів) прохолодний, безпристрасний, (про ставлення до когось) неуважний// (не бере участі в чомусь) який стоїть за бортом.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. байдужий — байду́жий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. байдужий — 1. (до кого-чого, рідше на що і без додатка). Який не звертає уваги на когось, щось, не виявляє зацікавлення. Все здасться йому чужим, незвичайним, байдужим до його горя, до його долі (М. Літературне слововживання
  3. байдужий — Безпристрасний, АПАТИЧНИЙ, незацікавлений; (до всього) нечулий, нечутливий, незворушний, індеферентний, холодний, напівсонний; байдужливий, байдужний. Словник синонімів Караванського
  4. байдужий — -а, -е. 1》 без додатка і до кого, до чого, рідко на що. Який не звертає уваги на кого-, що-небудь, не виявляє зацікавлення. || Який виражає незацікавленість, безсторонність. || Який не виявляє співчуття; нечутливий, нечуйний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. байдужий — БАЙДУ́ЖИЙ, а, е. 1. до кого – чого і без дод., рідко на що. Який не звертає уваги на кого-, що-небудь, не виявляє зацікавлення. Владко був маломовний і байдужий (І. Франко); Ганна Іванівна слухала уважно: вона ніколи не була байдужою до справ чоловіка (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. байдужий — Апатичний, байдуженький, байдужісінький, байдужкуватий, байдужливий, байдужний, бездушний, безпристрасний, безтурботний, зачерствілий, збайдужілий, збайдужнілий, індиферентний, кисло-байдужий, наплювака, наплювацький, незворушний... Словник синонімів Вусика
  7. байдужий — БАЙДУ́ЖИЙ (про людину — який не виявляє зацікавлення до навколишнього, не схильний до почуттів, пристрастей), БАЙДУ́ЖНИЙ рідше, ІНДЕФЕРЕ́НТНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  8. байдужий — Байду́жий, -жа, -же; -ду́жі, -жих (до чого) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. байдужий — БАЙДУ́ЖИЙ, а, е. 1. без додатка і до кого, до чого, рідко на що. Який не звертає уваги на кого-, що-небудь, не виявляє зацікавлення. Владко був маломовний і байдужий (Фр., VI, 1951, 318); Бродять лісом хлопчаки малі. До дощу травневого байдужі (Руд. Словник української мови в 11 томах
  10. байдужий — Байдужий, -а, -е Безразличный, равнодушный, индифферентный. Погляд її очей був недбалий... байдужий. Левиц. Пов. 297. Словник української мови Грінченка