1. Словник синонімів Полюги

вимагати

(ставити вимогу) домагатися, диктувати кому що; (зобов'язуючи) веліти, наказувати, зобов'язувати.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимагати — вимагати – потребувати Перше з цих слів означає “категорично ставити перед кимось якусь вимогу”. Наприклад: “Понад сто козаків з куреня отамана Лубенка, озброєні, вимагають звільнити сотника Горобця” (Олександр Корнійчук). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. вимагати — вимага́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. вимагати — Домагатися, наполягати на, о. смикати за поли; (борг) правити, допоминатися чого; (від кого) жадати; (погрозами) вимагати <�видирати> горлом <�правдами й неправдами>, приступати з ножем до горла, висварювати, шантажувати... Словник синонімів Караванського
  4. вимагати — -аю, -аєш, недок., рідко вимогти, -ожу, -ожеш; мин. ч. виміг, -могла, -могло; док., перех. 1》 Настирливо просити що-небудь у когось. 2》 Ставити перед ким-небудь якусь вимогу; пропонувати в категоричній формі зробити щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вимагати — ВИМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко ВИ́МОГТИ, ожу, ожеш; мин. ч. ви́міг, могла, ло; док. 1. чого, що і без дод. Домагатися чого-небудь примусом, погрозами, насильством. Словник української мови у 20 томах
  6. вимагати — Визуджувати, домагатися, допоминатися, наповратитися, наполягати, напосідати, напосідатися, насідати, настоювати Фразеологічні синоніми: вимотувати душу; в одну душу вимагати (а він в одну душу: дай); домагатися, як москаль медалі; наступати на горло... Словник синонімів Вусика
  7. вимагати — ВИМАГА́ТИ чого, з інфін. і зі спол. щоб (ставити перед ким-небудь якусь вимогу; пропонувати в категоричній формі зробити щось), ДОМАГА́ТИСЯ, ДИКТУВА́ТИ кому, що, ПИТА́ТИ що, чого рідше, НАМАГА́ТИСЯ розм. — Док.: ви́могти рідше домогти́ся, спита́ти. Марко. Словник синонімів української мови
  8. вимагати — Вимага́ти, -мага́ю, -мага́єш, -мага́є чого; ви́могти, ви́можу, -можеш, -жуть; ви́міг, -могла, -могли Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. вимагати — ВИМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко ВИ́МОГТИ, ожу, ожеш; мин. ч. ви́міг, могла, ло; док., перех. 1. Настирливо просити що-небудь у когось. Словник української мови в 11 томах
  10. вимагати — Вимагати, -гаю, -єш сов. в. вимогти, -можу, -жеш, гл. Требовать, потребовать. Вона вимагатиме добрих коней, панського погонича. Левиц. І. 318. Словник української мови Грінченка