вітання

(вияв доброзичливих почуттів словами, письмово, жестами) привітання, поклін, (письмово, урочисто) адрес, (з певної нагоди) поздоровлення, віншування, гратуляції, заст. чолобиття.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вітання — віта́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вітання — Привіт, привітання, уклін, г. ґратуляція; (сальвою) салют; (дія) гратулювання; (оплесками) овація; (гостей) П. частування, пригощання; вітаннячко. Словник синонімів Караванського
  3. вітання — [в'ітан':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
  4. вітання — -я, с. 1》 Слова або жести, звернені до кого-небудь під час зустрічі на знак прихильного ставлення, доброзичливості і т. ін. || Вияв приязні, прихильного ставлення до когось. 2》 Усне або письмове поздоровлення чи побажання здоров'я, успіхів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вітання — ВІТА́ННЯ, я, с. 1. Загальноприйняте звернення (слово, жест і т. ін.) при зустрічі. Тим часом моя товаришка побачила мене у вікно і вибігла на ґанок з голосним радісним вітанням (Леся Українка); Допомагаючи Діні... Словник української мови у 20 томах
  6. вітання — ВІТА́ННЯ (усно чи письмово передані слова, які виражають доброзичливе ставлення, дружні почуття тощо), ПРИВІТА́ННЯ, ПРИВІ́Т, УКЛІ́Н, ПОКЛІ́Н, ПОВІТА́ННЯ розм.; ПОЗДОРО́ВЛЕННЯ, ВІНШУВА́ННЯ, ГРАТУЛЯ́ЦІЯ зах. Словник синонімів української мови
  7. вітання — Віта́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. вітання — ВІТА́ННЯ, я, с. 1. Слова або жести, звернені до кого-небудь під час зустрічі на знак прихильного ставлення, доброзичливості і т. ін. Тим часом моя товаришка побачила мене у вікно і вибігла на ганок з голосним радісним вітанням (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  9. вітання — Віта́ння, -ня с. 1) Привѣтъ, привѣтствіе. Чолом! Вітання за вітання! К. ЦН. 174. 2) Пріемъ гостей. Словник української мови Грінченка