вітання
ВІТА́ННЯ, я, с.
1. Загальноприйняте звернення (слово, жест і т. ін.) при зустрічі.
Тим часом моя товаришка побачила мене у вікно і вибігла на ґанок з голосним радісним вітанням (Леся Українка);
Допомагаючи Діні, він все ж таки встиг прошепотіти їй на вухо: – Найпрекраснішій зорі славної нової України вітання її сердечного раба (В. Винниченко);
Поруч з ним стояла Назіра, ледве випліскуючи долонями вітання Саїдові (Іван Ле);
Русевич мимоволі відповів і на рукопотиск і на вітання: – Добридень, Миколо Дмитровичу. Радий бачити вас отаким (Ю. Шовкопляс);
В голові колони .. побачили десяток чи й півтора піднятих у несміливому вітанні рук (Є. Доломан);
// Вияв приязні, прихильного ставлення до когось.
Засвітивши в кімнаті електрику, Марта побачила .. великий кошик білих хризантем .. Він так виглядав, немов прийшов до неї звідкись далеким посланцем, приніс їй чиєсь далеке й прекрасне вітання! (В. Підмогильний);
* Образно. Вітання в руки сонця перелине, зеленим димом доцвіте (В. Барка).
2. Усне або письмове поздоровлення чи побажання здоров'я, успіхів і т. ін.
Тато складав римовані поздоровлення всім знайомим на всі свята .. Усі його вітання неодмінно закінчувалися згадкою про троянди, які обов'язково повинні встеляти “життєву” дорогу (Ю. Винничук);
* Образно. Я чую пісню і палкі вітання І невмирущий поклик з далини! Ото – моя вітчизна і дорога! (О. Бердник).
3. рідко. Пригощання, частування когось чим-небудь.
– Та треба грошей на наливки... та на вина... на вітання значних гостей, .. – сказав отець Палладій (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- вітання — (вияв доброзичливих почуттів словами, письмово, жестами) привітання, поклін, (письмово, урочисто) адрес, (з певної нагоди) поздоровлення, віншування, гратуляції, заст. чолобиття. Словник синонімів Полюги
- вітання — віта́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вітання — Привіт, привітання, уклін, г. ґратуляція; (сальвою) салют; (дія) гратулювання; (оплесками) овація; (гостей) П. частування, пригощання; вітаннячко. Словник синонімів Караванського
- вітання — [в'ітан':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
- вітання — -я, с. 1》 Слова або жести, звернені до кого-небудь під час зустрічі на знак прихильного ставлення, доброзичливості і т. ін. || Вияв приязні, прихильного ставлення до когось. 2》 Усне або письмове поздоровлення чи побажання здоров'я, успіхів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вітання — ВІТА́ННЯ (усно чи письмово передані слова, які виражають доброзичливе ставлення, дружні почуття тощо), ПРИВІТА́ННЯ, ПРИВІ́Т, УКЛІ́Н, ПОКЛІ́Н, ПОВІТА́ННЯ розм.; ПОЗДОРО́ВЛЕННЯ, ВІНШУВА́ННЯ, ГРАТУЛЯ́ЦІЯ зах. Словник синонімів української мови
- вітання — Віта́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вітання — ВІТА́ННЯ, я, с. 1. Слова або жести, звернені до кого-небудь під час зустрічі на знак прихильного ставлення, доброзичливості і т. ін. Тим часом моя товаришка побачила мене у вікно і вибігла на ганок з голосним радісним вітанням (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- вітання — Віта́ння, -ня с. 1) Привѣтъ, привѣтствіе. Чолом! Вітання за вітання! К. ЦН. 174. 2) Пріемъ гостей. Словник української мови Грінченка