1. Словник синонімів Полюги

доводити

(підтверджувати доказовість чогось) доказувати, обґрунтовувати, мотивувати, (до кінця) допроваджувати.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доводити — Доводити: — командувати, керувати [10] Словник з творів Івана Франка
  2. доводити — дово́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. доводити — (куди) супроводити, допроваджувати; (кому) переконувати кого, д. доказувати; (до кондиції) допрацьовувати, доробляти; (до чого) викликати <�спричиняти> що; (до відома) подавати, ІД. повідомляти, доносити; (деталь) Т. притирати. Словник синонімів Караванського
  4. доводити — -джу, -диш, недок., довести, -еду, -едеш; мин. ч. довів, довела, довело; док. 1》 перех. Ведучи, доставляти кого-небудь до певного місця; супроводити. 2》 перех. і неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. доводити — доводити: ◊ дове́сти до Кульпа́ркова → Кульпарків ◊ доводити до ше́вської па́сії → пасія Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. доводити — див. радити Словник синонімів Вусика
  7. доводити — дово́дити / довести́ до гріха́ кого і без додатка. Бути причиною чиїх-небудь несхвальних вчинків; провокувати кого-небудь на погані вчинки. — Люблю бісове коріння (жінок), хоч воно й до гріха доводить.. Фразеологічний словник української мови
  8. доводити — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ... Словник синонімів української мови
  9. доводити — Дово́дити, -во́джу, -во́диш, -во́дять; дово́дь, -во́дьте; див. дове́сти́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. доводити — ДОВО́ДИТИ, джу, диш, недок., ДОВЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. дові́в, довела́, ло́; док. 1. перех. Ведучи, доставляти кого-небудь до певного місця; супроводити. Улас вертався удвох з Лукиною й доводив її щодня до самої хати (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  11. доводити — Доводити, -джу, -диш сов. в. довести, -веду, -деш, гл. 1) Доводить, довести. От як раз дід довів гайдамаку до тиєї хати. Рудч. Ск. II. 149. 2) Допускать, допустить, доводить, довести. Нехай Господь скарає того, хто довів до того. Ном. № 4109. Словник української мови Грінченка