згідливий

Значення в інших словниках

1. згідливий — згі́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
2. згідливий — Поступливий, злагідний, злагідливий, не сварливий, товариський, артільний, не сперечливий. Словник синонімів Караванського
3. згідливий — див. покірний Словник синонімів Вусика
4. згідливий — згодливий, -а, -е. Такий, з яким легко дійти згоди, який легко пристає на пропозиції інших, іде на поступки. || Який характеризується наявністю згоди, поступливості і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. згідливий — ЗГІ́ДЛИВИЙ (з яким легко дійти згоди), ЗГОВІ́РЛИВИЙ, ЗЛАГІДЛИ́ВИЙ, НЕСПЕРЕ́ЧЛИВИЙ, ЗГО́ДЛИВИЙ рідко, ЛА́ГІДЛИВИЙ (ЛА́ГОДЛИВИЙ) рідко. Він знов був, як звичайно, чемний, лагідний, згідливий.. чоловік (І. Франко); — Якось тобі вдається, що тебе всі люблять. Словник синонімів української мови
6. згідливий — ЗГІ́ДЛИВИЙ, а, е. Такий, з яким легко дійти згоди, який легко пристає на пропозиції інших, іде на поступки. Він знов був, як звичайно, чемний, лагідний, згідливий.. чоловік (Фр., 1,1955, 198); // Який характеризується наявністю згоди, поступливості і... Словник української мови в 11 томах
7. згідливий — Згідливий, -а, -е 1) Пригодный, полезный. Вона згідлива: нею підкурюють корову, як захвора. ХС. IV. 56. Се зілля згідливе: його п'ють од кашлю. Волч. у. 2) Покладистый, сговорчивый, миролюбивый. Словник української мови Грінченка