здивування
(почуття, викликані чимсь незвичайним) подив, зчудування, розм. дивовижа, діал. здуміння.
Джерело:
Словник синонімів Полюги
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здивування — здивува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- здивування — див. подив Словник синонімів Вусика
- здивування — -я, с. Почуття, стан людини, дуже враженої чимось незвичайним, дивним, незрозумілим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- здивування — ЗДИВУВА́ННЯ (почуття, стан людини, викликані сильним враженням від чогось незвичайного, дивного, незрозумілого), ПО́ДИВ, ЗДИВО́ВАННЯ, ЗЧУДУВА́ННЯ, ДИВУВА́ННЯ рідше, ЗАЧУДО́ВАННЯ (ЗАЧУДУВА́ННЯ) підсил., ДИВОВИ́ЖА розм., ЗДУМІ́ННЯ діал. Словник синонімів української мови
- здивування — Здивува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- здивування — ЗДИВУВА́ННЯ, я, с. Почуття, стан людини, дуже враженої чимось незвичайним, дивним, незрозумілим. Владко стояв перед нею, онімілий із здивування (Фр., VI, 1951, 283); Глянула [Марія] ліворуч і аж скрикнула від здивування. Словник української мови в 11 томах