здогад

Значення в інших словниках

1. здогад — здо́гад іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. здогад — Здо́гад. Гіпотеза, припущення. Часто не знаємо причини якогось явища, але що ми у своїй сьвідомости все простуємо до основности і докладносте то таки стараємо ся бодай уявити собі якусь загальну причину, щоби таким способом пояснити відповідне явище. Українська літературна мова на Буковині
3. здогад — Припущення, кн. домисел; (науковий) гіпотеза; здогадка; пор. ПІДОЗРА. Словник синонімів Караванського
4. здогад — [здогад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
5. здогад — -у, ч. 1》 Думка, припущення, що ґрунтується на ймовірності, можливості чого-небудь. 2》 розм. Те саме, що кмітливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. здогад — губи́тися (рідше плу́татися, мета́тися і т. ін.) в здо́га́дках (у до́га́дках, у здо́гадах і т. ін.). Не бути впевненим у чомусь; не знати, на якому з припущень зупинитися; сумніватися, розмірковувати і т. ін. Фразеологічний словник української мови
7. здогад — ЗДО́ГАД (думка, що ґрунтується на ймовірності, можливості чого-небудь), ЗДО́ГА́ДКА, ДО́ГА́ДКА, ДО́ГАД рідко; ПРИПУ́ЩЕННЯ, ГІПО́ТЕЗА (на підставі якихось неповних даних); ДО́МИСЕЛ (наслідок розмірковування); ПІДО́ЗРА... Словник синонімів української мови
8. здогад — Здо́гад, -ду, в -ді; здо́гади, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. здогад — ЗДО́ГАД, у, ч. 1. Думка, припущення, що грунтується на ймовірності, можливості чого-небудь. На початку нова думка виступає у формі здогаду, що висувається до певної міри інтуїтивно (Наука.., 12, 1964, 9); Напливали здогади на душу й мучили (Коб. Словник української мови в 11 томах
10. здогад — Здогад, -ду м. Догадка. Г. Барв. 308. давати на здогад. Давать понять. Словник української мови Грінченка