ковзкий

Значення в інших словниках

1. ковзкий — ковзки́й прикметник Орфографічний словник української мови
2. ковзкий — -а, -е. 1》 Такий, що не утворює тертя й на якому ледве тримається хто-, що-небудь. || Такий, якого важко втримати в руках; дуже гладкий, слизький. 2》 перен. Який може призвести до поганих наслідків, ненадійний, непевний (про життєвий шлях і т ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ковзкий — КОВЗКИ́Й, КОВЗЬКИ́Й, а́, е́. 1. Такий, що не утворює тертя й на якому ледве утримується хто-, що-небудь; слизький. Ступити на цю землю, то ковзько, як на льоду. Словник української мови у 20 томах
4. ковзкий — СЛИЗЬКИ́Й (який майже не утворює тертя, який важко втримати; на якому важко втриматися), КОВЗКИ́Й, ХОВЗЬКИ́Й діал.; ПОРСКИ́Й (якого ледве можна утримати в руках); ОБСЛИ́ЗЛИЙ рідше (укритий слизом). На воді густо плавало слизьке жабуриння (П. Словник синонімів української мови
5. ковзкий — КОВЗКИ́Й, а́, е́. 1. Такий, що не утворює тертя й на якому ледве тримається хто-, що-небудь. Подовгу стояла Горпина на ковзкому краю безодні (Тулуб, Людолови, І, 1957, 332); Набравши в льоху решето яблук та слив... Словник української мови в 11 томах
6. ковзкий — Ковзкий, -а, -е Скользкій. Реміняка плавка, ковзка, до дерева не пристає. Чигир. у. Словник української мови Грінченка