ковзкий

КОВЗКИ́Й, КОВЗЬКИ́Й, а́, е́.

1. Такий, що не утворює тертя й на якому ледве утримується хто-, що-небудь; слизький.

Ступити на цю землю, то ковзько, як на льоду. Навіть не можна вдержатись на вистаючім корінні сосновім, бо й воно через чатиння й навіяний пісок також ковзьке... (Л. Мартович);

Діти летіли з гори сторч головою, чіпляючись за ковзький лід, котилися цілими клубками вниз, до самої ріки (Я. Качура);

Подовгу стояла Горпина на ковзкому краю безодні (З. Тулуб);

Старий Михайло, ідучи від рову ковзькою стежиною, випадково вглядів маленького Уліянчика, що біг стежкою вниз (У. Самчук);

Набравши в льоху решето яблук та слив, швець без пригод вибрався по ковзких східцях нагору (В. Бабляк);

* Образно. Вже немає братів, сусідів, земляків, а ворушиться й шипить якийсь ковзький клубок змій ядовитих, що вже не знають самі, кого власне вони оце вкусили, й часто гризуть власний свій хвіст (Г. Хоткевич);

// Який має гладку, рівну поверхню.

Ковзкий, відполірований мозолястими руками дубовий рогач вертівся в руках Уляни (В. Логвиненко);

На глибоких водоймах бажано використовувати снасті з ковзкими поплавками (з навч. літ.).

2. перен. Який може призвести до поганих наслідків; непевний.

Ковзке становище;

// Такий, у якому приховане що-небудь сумнівне або двозначне.

– Ваші пропозиції завжди дуже спрощені. До примітиву. – А ваші – непевні, ковзкі (Ю. Мушкетик);

Якщо у проекті є ковзкі місця – треба їх відредагувати (із журн.);

– Ковзке питання. Чи доводилося Вам протягом своєї кар'єри футболіста брати участь у договірних матчах? (з газ.);

От дивно. Тероризм – така ковзка тема, і при тому ані жодної сварки в дискусії (з Інтернету).