мерзнути

Значення в інших словниках

1. мерзнути — ме́рзнути дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. мерзнути — Мерзти, замерзати, о. клацати зубами, жм. морозитися; (- землю) дубіти; (- тіло — ще) коцюбнути, клякнути, заклякати; п! ХОЛОНУТИ. Словник синонімів Караванського
3. мерзнути — Змерзнути, буряковіти (від холоду), вимерзати, вихолоджуватися, гибіти, дерев'яніти (від холоду), дживоніти (зубами), джигоніти (т.с. Словник синонімів Вусика
4. мерзнути — і мерзти, -зну, -знеш, недок. 1》 Твердіти від морозу, перетворюватися на лід; замерзати. || Вкриватися льодом. || Псуватися від морозу (про овочі, фрукти). 2》 Відчувати холод, страждати від холоду. || Гинути від морозу. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. мерзнути — МЕ́РЗНУТИ, МЕ́РЗТИ, зну, знеш, недок. 1. Твердіти від морозу, перетворюватися на лід; замерзати. У тата на щоці мерзла сльоза, я її витирав рукавичкою, а вона примерзала до рукавички... (Ю. Яновський); // Вкриватися льодом. Словник української мови у 20 томах
6. мерзнути — МЕ́РЗНУТИ (МЕ́РЗТИ) (твердіти від морозу, перетворюватися на лід), ЗАМЕРЗА́ТИ, ЗМЕРЗА́ТИ, МОРО́ЗИТИСЯ розм.; ПРОМЕРЗА́ТИ, ПРОМОРО́ЖУВАТИСЯ розм. (наскрізь або частково); ЛЕДЕНІ́ТИ (перетворюватися на лід або вкриватися кригою). — Док. Словник синонімів української мови
7. мерзнути — Ме́рзнути і ме́рзти, -зну, -знеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. мерзнути — МЕ́РЗНУТИ і МЕ́РЗТИ, зну, знеш, недок. 1. Твердіти від морозу, перетворюватися на лід; замерзати. Страшними голосами гули всі заводські й паровозні гудки, тужачи за Іллічем… У тата на щоці мерзла сльоза, я її витирав рукавичкою... Словник української мови в 11 томах