неграмотний

Значення в інших словниках

1. неграмотний — негра́мотний прикметник Орфографічний словник української мови
2. неграмотний — див. неосвічений Словник синонімів Вусика
3. неграмотний — -а, -е. 1》 Який не вміє читати й писати. || у знач. ім. неграмотний, -ного, ч.; неграмотна, -ної, ж. Людина, яка не вміє читати й писати. || Який припускається граматичних, стилістичних і т. ін. помилок; малограмотний. Неграмотний учень. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. неграмотний — Неписьменний, див. анальфабет Словник чужослів Павло Штепа
5. неграмотний — НЕГРА́МОТНИЙ, а, е. 1. Який не вміє читати й писати. – Марта украла [книжку], – відказала [мама] .. – Нащо? Вона ж неграмотна! – здивувався папа (Панас Мирний); – Повернеться твій Оксен із служби та візьме собі в подруги курсистку стрижену, а тебе покине. Словник української мови у 20 томах
6. неграмотний — НЕПИСЬМЕ́ННИЙ (який не вміє читати й писати), НЕГРА́МОТНИЙ, БЕЗГРА́МОТНИЙ підсил. Касир і справді обдурював неписьменних темних господарів (І. Нечуй-Левицький); — Ви — діди та батьки — ще доживете з бідою свій вік неграмотними. Словник синонімів української мови
7. неграмотний — НЕГРА́МОТНИЙ, а, е. 1. Який не вміє читати й писати. — Марта украла [книжку], — відказала [мама].. — Нащо? Вона ж неграмотна! — здивувався папа (Мирний, IV, 1955, 348); — Повернеться твій Оксен із служби та візьме собі в подруги курсистку стрижену... Словник української мови в 11 томах