обрубок

Значення в інших словниках

1. обрубок — обру́бок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. обрубок — Оцупок, оклецьок. Словник синонімів Караванського
3. обрубок — див. низький; палиця Словник синонімів Вусика
4. обрубок — -бка, ч. Відрубана частина чого-небудь. || Те, від чого відрубана якась частина. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. обрубок — Кимак, кимачина, кимачисько, клець, ковбан, ковбиця, ковбок, оклецьок, опецьок, оцвенок, оцупок, сніт, сунець, утинок, цурпак, цурпалок, цурпалка, цурупалок, див. чурбак Словник чужослів Павло Штепа
6. обрубок — ОБРУ́БОК, бка, ч. Відрубана частина чого-небудь. Вхопив [шинкар] здоровенний обрубок у руки, замахнувся… (Мирний, II, 1954, 128); Посередині двору в’язниці височіла постійна шибениця, а під нею великий обрубок старого дерева — плаха (Гжицький, Опришки... Словник української мови в 11 томах
7. обрубок — ОБРУ́БОК, бка, ч. Відрубана частина чого-небудь. Вхопив [шинкар] здоровенний обрубок у руки, замахнувся... (Панас Мирний); В пічці полірувального цеху з тріском горіли обрубки дощок (М. Словник української мови у 20 томах
8. обрубок — ОБРУ́БОК (відрубана, відрізана частина чого-небудь; те, від чого відтята якась частина), ВІДРУ́БОК, ЦУ́РКА, УТИ́НОК, ЦУРПА́ЛОК (ЦУРУПА́ЛОК), ОЦУ́ПОК, ОЦУПАЛОК рідше, ЦУРПА́ЛКА діал. В пічці.. горіли обрубки дощок та лат ялинового дерева (М. Словник синонімів української мови