петля

Значення в інших словниках

1. петля — петля́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири петлі́ Орфографічний словник української мови
2. петля — Зашморг; (літака) переверт; (на одязі) петелька; (віконна) завіса. Словник синонімів Караванського
3. петля — див. підвіс Словник синонімів Вусика
4. петля — [пеит'л’а] -т'л'і, ор. -тлейу, мн. пет'л'і, петеил' дв'і пеит'л'і Орфоепічний словник української мови
5. петля — -і, ж. (мн. петлі, -тель). 1》 Частина мотузки, ремінця, нитки і т. ін., складена кільцем і зав'язана так, що кінці її можна зашморгнути. || перен. Смерть через повішення. || перен., розм. Про тяжке, безвихідне становище. || спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. петля — Зашморг, галанка, (дверні) завіса (мислівц.) сильце 1. (одягу) петелька, бабка 2. (плетива) вічко, звій Словник чужослів Павло Штепа
7. петля — ПЕТЛЯ́, і́, ж. (мн. пе́тлі, тель). 1. Частина мотузки, ремінця, нитки і т. ін., складена кільцем і зав'язана так, що кінці її можна зашморгнути. Словник української мови у 20 томах
8. петля — встроми́ти го́лову в петлю́. 1. Повіситися. Аркадій зрозумів, що його поставили перед альтернативою: або самому встромити голову в петлю, або вказати на когось (Ірина Вільде). 2. Опинитися в скрутному, загрозливому становищі з власної вини. Фразеологічний словник української мови
9. петля — ЗА́КРУТ (крутий поворот, вигин — перев. річки, дороги), КОЛІ́НО, ЛУКА́, ЗАЛО́М, ЗА́ВОРО́Т, ЗА́КРУТЕНЬ розм., ЗА́ВЕРТЕНЬ розм., ЗГИН розм., ЗАКРУ́ТИНА діал., МЕА́НДР геол. Поет сідав на лаві в саду. Словник синонімів української мови
10. петля — ПЕТЛЯ́, і́, ж. (мн. пе́тлі, тель). 1. Частина мотузки, ремінця, нитки і т. ін., складена кільцем і зав’язана так, що кінці її можна зашморгнути. Словник української мови в 11 томах
11. петля — Петля́, -лі ж. Петля. ум. петелька. Словник української мови Грінченка