повівання

Значення в інших словниках

1. повівання — повіва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. повівання — -я, с. Дія за знач. повівати 1). || Свідчення, прикмета наближення, настання чого-небудь, ознака чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повівання — ПОВІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. повіва́ти 1. Непереможною силою тягло їх з тюремних мурів, і вони йшли ні на що не зважаючи .. собою широку блакить небесну, щоби почути повівання вільного вітру (Б. Грінченко); Лесі здалося, що це було зовсім недавно. Словник української мови у 20 томах
4. повівання — ПО́ВІВ (віяння вітру), ПО́ДУВ, ПОВІВА́ННЯ, ПО́ДИХ, ПО́РУХ, ПОРИ́В (сильний). Усе в полі росло й зріло в тиші й супокої, все мліло в росах і перших повівах вітерця (О. Сизоненко); Від вітрового подуву розвіялась сива мла над водою (І. Словник синонімів української мови
5. повівання — ПОВІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. повіва́ти 1. Лесі здалося, що це було зовсім недавно. Сонячний весняний день, галасливий гурт школярів, вантажні автомашини з тендітними деревцями-саджанцями, лоскотливе повівання.. Словник української мови в 11 томах