порошина

Значення в інших словниках

1. порошина — пороши́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. порошина — -и, ж. Найдрібніша частка пороху (див. порох I 1)); пилина. || Найдрібніша часточка чого-небудь. || Найменша кількість чого-небудь; крихта. || перен., зневажл. Про людину – вживається перев., щоб підкреслити її тлінність або нікчемність. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порошина — ПОРОШИ́НА, и, ж. Найдрібніша частка пороху (див. по́рох¹ 1); пилина. – В тебе все старе й нечисте .. – Архієрей показав пальцем на жертівник, де золотий промінь сонця видав кілька порошин (І. Словник української мови у 20 томах
4. порошина — не дава́ти / не да́ти (і) пили́ні (пороши́ні, пороши́нці, пили́нці і т. ін.) впа́сти (сі́сти). 1. на кого. Дбайливо доглядати, опікати кого-небудь, піклуватися про когось, щось. Він знав Іру за білоручку, на яку мати не давала впасти пилинці (П. Фразеологічний словник української мови
5. порошина — КРИ́ХТА (незначна частина, дуже мало чогось), КРИ́ШКА, КРИХТИ́НА, ДРІ́БКА, РИ́СКА (РІ́СКА) розм., ПОРОШИ́НА розм., КРИ́ХА розм., ПУ́ШКА діал., ОДРОБИ́НА діал. — Це добре, що ти знайшов у собі й для суперника крихту великодушності (О. Словник синонімів української мови
6. порошина — ПОРОШИ́НА, и, ж. Найдрібпіша частка пороху ( див. по́рох¹ 1); пилина. — В тебе все старе й нечисте.. — Архієрей показав пальцем на жертівник, де золотий промінь сонця видав кілька порошин (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах