1. Словник синонімів української мови

порошина

КРИ́ХТА (незначна частина, дуже мало чогось), КРИ́ШКА, КРИХТИ́НА, ДРІ́БКА, РИ́СКА (РІ́СКА) розм., ПОРОШИ́НА розм., КРИ́ХА розм., ПУ́ШКА діал., ОДРОБИ́НА діал. — Це добре, що ти знайшов у собі й для суперника крихту великодушності (О. Гончар); — Ага, слухай, там десь від учора кришку горілки зосталося, то подай батькові (Леся Українка); І кожну хвильку і годину, Віддаючи вогонь снаги, Вважаю труд свій за крихтину З того, що взяв я на борги (А. Малишко); Їм страшно навіть подумати про такі гроші, хоч самі по дрібці ще більше тратять (І. Франко); У майстрів, що грають блиском Іскор, вибитих з каміння, Я візьму собі хоч риску Чародійного уміння (П. Усенко); — Нате вам це зілля, киньте пушку до окропу та й дайте (хворому) на ніч напитися (Лесь Мартович); — Ви не найшли би надто багато помічників; стратили би надто скоро і ту одробину довір'я до людей, яке, може, ще живе в вашім серці (О. Кобилянська).

ПИЛИ́НА (часточка пилу), ПОРОШИ́НА. — Я її буду зберігати, пилині не дам пасти на неї, від усього захищу її... (Г. Квітка-Основ'яненко); В його хаті як прибрала (Христя), то так уже до всього додивлялася, щоб не зосталося де й порошини (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порошина — (часточка пилу) пилина. Словник синонімів Полюги
  2. порошина — пороши́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. порошина — -и, ж. Найдрібніша частка пороху (див. порох I 1)); пилина. || Найдрібніша часточка чого-небудь. || Найменша кількість чого-небудь; крихта. || перен., зневажл. Про людину – вживається перев., щоб підкреслити її тлінність або нікчемність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. порошина — ПОРОШИ́НА, и, ж. Найдрібніша частка пороху (див. по́рох¹ 1); пилина. – В тебе все старе й нечисте .. – Архієрей показав пальцем на жертівник, де золотий промінь сонця видав кілька порошин (І. Словник української мови у 20 томах
  5. порошина — не дава́ти / не да́ти (і) пили́ні (пороши́ні, пороши́нці, пили́нці і т. ін.) впа́сти (сі́сти). 1. на кого. Дбайливо доглядати, опікати кого-небудь, піклуватися про когось, щось. Він знав Іру за білоручку, на яку мати не давала впасти пилинці (П. Фразеологічний словник української мови
  6. порошина — ПОРОШИ́НА, и, ж. Найдрібпіша частка пороху ( див. по́рох¹ 1); пилина. — В тебе все старе й нечисте.. — Архієрей показав пальцем на жертівник, де золотий промінь сонця видав кілька порошин (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах