сипкий

Значення в інших словниках

1. сипкий — сипки́й 1 прикметник сипучий сипки́й 2 прикметник сиплий рідко Орфографічний словник української мови
2. сипкий — Сипучий, (- бульбу) розсипчастий, крихкий, (ґрунт — ще) пухкий, рухлий Словник синонімів Караванського
3. сипкий — I -а, -е. 1》 Який складається з дрібних твердих частинок, не зчеплених одна з одною; який має здатність розсипатися; сипучий. Сипкі продукти. Сипкі матеріали. || Який осипається, зсувається, обрушується (про землю, пісок і т. ін.). || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сипкий — СИПКИ́Й¹, а́, е́. 1. Який складається з дрібних твердих частинок, не зчеплених одна з одною; який має здатність розсипатися; сипучий. Часто сипкі тіла міряли чувалом (лантухом), що вміщав 5 пудів (із журн. Словник української мови у 20 томах
5. сипкий — ПУХКИ́Й (про порох, сніг, ґрунт і т. ін. — нещільний і легкий), РОЗСИ́ПЧАСТИЙ, СИПКИ́Й, ПУХНА́СТИЙ рідше, ПУХНА́ТИЙ рідше, КОПКИ́Й розм., РУ́ХЛИЙ розм. Пухкий сніг засипав землю, будинки, обвів лінії тинів (М. Словник синонімів української мови
6. сипкий — Сипки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. сипкий — СИПКИ́Й¹, а́, е́. 1. Який складається з дрібних твердих частинок, не зчеплених одна з одною; який має здатність розсипатися; сипучий. Часто сипкі тіла міряли чувалом (лантухом), що вміщав 5 пудів (Нар. тв. та етн. Словник української мови в 11 томах
8. сипкий — Сипкий, -а, -е 1) Сипучій. Сипкий пісок. 2) Разсыпчастый. Картопля сипка. Гайс. у. Словник української мови Грінченка