трясти

Значення в інших словниках

1. трясти — трясти́ дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. трясти — ТРУСИТИ, Р. тріпати; (на возі) підкидати; (кулаком) стрясати; Р. обшукувати. Словник синонімів Караванського
3. трясти — Витріпувати, витрухувати, витрясати, витрушувати, калатати, перетріпувати, перетрушувати, потрясати, струшувати, тіпати (коноплі), тріпати Словник синонімів Вусика
4. трясти — Драгліти, видраглювати, видрагліти, зідраглювати, зідрагліти, подраглювати, подрагліти, термосити, зітермошувати, зітермосити, позітермошувати, потермошувати, потермосити, розтермошувати, розтермосити, стермошувати, стермосити, постермошувати, тіпати... Словник чужослів Павло Штепа
5. трясти — ТРЯСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. тряс, ла́, ло́; недок. 1. кого, що. Швидко й рвучко рухати, штовхати, хитати вгору й униз, з боку на бік, вперед і назад. Він вхопив руку писаря в обидві свої широкі долоні і почав трясти з усієї сили (І. Словник української мови у 20 томах
6. трясти — трясти́: ◊ трясти́ ма́йтками → майтки ◊ трясти́ по́ртками → портки Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. трясти — -су, -сеш; мин. ч. тряс, -ла, -ло; недок. 1》 перех. Швидко і рвучко рухати, штовхати, хитати вгору й униз, з боку на бік, вперед і назад. || Хитаючи дерево, кущ, викликати падання плодів, ягід, листя і т. ін. 2》 перех. і неперех., також безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
8. трясти — бий (бери́, тряси́) тря́сця кого, лайл. Уживається при висловленні недоброго побажання кому-небудь або невдоволення, досади з якогось приводу, бажання знехтувати чимось і т. ін. Ходім, вип’ємо, бий його трясця (М. Фразеологічний словник української мови
9. трясти — ОБШУ́КУВАТИ (робити обшук), ТРУСИ́ТИ розм., ТРЯСТИ́ розм., ПЕРЕТРУ́ШУВАТИ підсил., ПЕРЕТРЯСА́ТИ підсил., ПЕРЕРИВА́ТИ підсил. розм. — Док.: обшука́ти, потруси́ти, обтруси́ти, перетруси́ти, перетрясти́, перери́ти. Словник синонімів української мови
10. трясти — ТРЯСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. тряс, ла́, ло́; недок. 1. перех. Швидко й рвучко рухати, штовхати, хитати вгору й униз, з боку на бік, вперед і назад. Він вхопив руку писаря в обидві свої широкі долоні і почав трясти з усієї сили (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
11. трясти — Трясти, -су, -сеш гл. Трясти. Не диво багатим скарбом трясти. К. (О 1862. III. 23). Неначе трясця його трясло. Стор. МПр. 88. руб'ям трясти. Ходить въ рубищѣ, въ лохмотьяхъ. Треба прясти, щоб руб'ям не трясти. Ном. № 7199. Словник української мови Грінченка