утрачати

Значення в інших словниках

1. утрачати — утрача́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. утрачати — УТРАЧА́ТИ (ВТРАЧА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УТРА́ТИТИ (ВТРА́ТИТИ), а́чу, а́тиш, док., кого, що. 1. Залишатися без когось, чогось (унаслідок різних причин). Словник української мови у 20 томах
3. утрачати — (втрачати), -аю, -аєш, недок., утратити (втратити), -ачу, -атиш, док., перех. 1》 Залишатися без когось, чогось (унаслідок різних причин). || Губити кого-, що-небудь. 2》 Залишатися без кого-небудь унаслідок його смерті, загибелі. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. утрачати — утрача́ти / утра́тити (загуби́ти) мо́ву. На якийсь час позбуватися здатності говорити; німіти від сильного хвилювання, розгубленості і т. ін. Сахно.. довго не могла опанувати свого хвилювання.. Вона просто втратила мову (Ю. Фразеологічний словник української мови
5. утрачати — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
6. утрачати — Утрача́ти, -ча́ю, -ча́є; утра́тити, -ра́чу, -тиш; утра́ть, -ра́тьмо, -ра́тьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. утрачати — УТРАЧА́ТИ (ВТРАЧА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УТРА́ТИТИ (ВТРА́ТИТИ), а́чу, а́тиш, док., перех. 1. Залишатися без когось, чогось (унаслідок різних причин). Словник української мови в 11 томах
8. утрачати — Утрачати, -чаю, -єш сов. в. утратити, -чу, -тиш, гл. Терять, потерять, утрачивать, утратить. Житя своє втрачу. Гол. Не лізь у чуже, щоб не втратив своє. посл. Лиха година, як убогий утрате корову, а багатий дитину. Ном. № 13494. Словник української мови Грінченка