Боготворець
див. Бог
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- боготворець — БОГОТВО́РЕЦЬ, рця, ч. Той, хто створює богів. Дитина – істота за природою своєю первинно віруюча, боготворець, для якого все живе й одухотворене (з Інтернету). Словник української мови у 20 томах