бездоння

Значення в інших словниках

1. бездоння — бездо́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
2. бездоння — -я, с., розм. Те саме, що безодня. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бездоння — БЕЗДО́ННЯ, я, с., поет. Те саме, що безо́дня. Тупцювали коні на припоні. Чув серцем лихо навіть кінь. У міжгір'ї, в чорному бездонні Бій кипів і стих (П. Словник української мови у 20 томах
4. бездоння — ПРОВА́ЛЛЯ (глибока западина, розколина на поверхні землі), ПРОВА́Л, ПРОВА́ЛИНА, БЕЗО́ДНЯ, БЕЗДО́ННЯ, ВІ́ДХЛАНЬ діал., ЗАПАДНЯ́ діал.; ПРІ́РВА, ПРО́ПАСТЬ розм. (з крутими схилами по краях); БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКИ́Т) (БЕСКЕТ), У́РВИЩЕ, У́РВИСЬКО розм. Словник синонімів української мови
5. бездоння — БЕЗДО́ННЯ, я, с., розм. Те. саме, що безо́дня. Тупцювали коні на припоні. Чув серцем лихо навіть кінь. У міжгір’ї, в чорному бездонні Бій кипів і стих (Воронько, Коли я.. Словник української мови в 11 томах