1. Словник синонімів Вусика

безодня

I

бездоння, безодень, безоднява, бурчак (яруга), вертеп, відхлань, глиб, глибина, глибінь, глибочина, глибочінь, дебра (діал.), дебриця, диберка, дибир, дибрив, дибря, завіс (круча), зверть, звор, зворище, змійовина, зривисто, зривище, з'ява, ізвір (діал.), кізівер (круте узгір'я), кеда, кедина, кеття, крутизна, крутобережжя, крутовизна, крутовина, крутояр, крутяк, круча, кручина, незглибимість, незглибиння, нурта (у воді), обвалище, обірвище, одхлань, прірва, провал, провалля, пропасна, пучина (в морі), розпадина (між горами), строма, стромовина, урвисько, урвище, уривище, ущелина, хлань, чорторий, чортория, яруга

Фразеологічні синоніми: жахаюча глибина; жахлива глибина; жахна глибина; запаморочлива глибина; незмірима глибина; незмірна глибина; непроглядна глибина; страшна глибина; чорна глибина; чорна котловина

II

див. глибокий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безодня — (незбагненний простір між стрімкими стінами) прірва, провалля. Словник синонімів Полюги
  2. безодня — безо́дня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. безодня — Прірва, провалля, безоднява, бездень; (фактів) безліч: ПОЕТ. вир. Словник синонімів Караванського
  4. безодня — [беизод(')н'а] -д(‘)н'а, ор. -днеийу, р. мн. -деин' Орфоепічний словник української мови
  5. безодня — -і, ж. 1》 Глибоке провалля; прірва. 2》 чого, перен. Про дуже велику кількість, найвищий ступінь вияву чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. безодня — БЕЗО́ДНЯ, і, ж. Глибоке провалля; прірва. Проси ти від Бога, свойого [свого] Отця, і Він допоможе тобі, і проси Всемогутнього, і Він благословить тебе благословенням небес, що на висоті, благословенням безодні, що долі лежить (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  7. безодня — Безодньої бочки не наллєш. Ненаситному багачеві все здається, що він мало має. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. безодня — стоя́ти над безо́днею (край безо́дні). Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). Фразеологічний словник української мови
  9. безодня — БЕЗОДНЯ — філософське поняття, яке позначає межі буття, життєвого довкілля (ойкумени). Це вияв тієї потойбічності існуючого, що характеризує безмірну глибину можливостей позамежових стихій, ту сферу нездійсненного, що майже дорівнює небуттю. Філософський енциклопедичний словник
  10. безодня — ПРОВА́ЛЛЯ (глибока западина, розколина на поверхні землі), ПРОВА́Л, ПРОВА́ЛИНА, БЕЗО́ДНЯ, БЕЗДО́ННЯ, ВІ́ДХЛАНЬ діал., ЗАПАДНЯ́ діал.; ПРІ́РВА, ПРО́ПАСТЬ розм. (з крутими схилами по краях); БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКИ́Т) (БЕСКЕТ), У́РВИЩЕ, У́РВИСЬКО розм. Словник синонімів української мови
  11. безодня — Безо́дня, -дні, -днею, -дне! -зо́дні, безо́день Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. безодня — БЕЗО́ДНЯ, і, ж. Глибоке провалля; прірва. З одного боку дороги стирчала.. стіна урвища, а з другого — чорніла широка безодня, дно якої, мабуть, ніколи не бачило сонця (Коцюб. Словник української мови в 11 томах