1. Словник синонімів української мови

безодня

ПРОВА́ЛЛЯ (глибока западина, розколина на поверхні землі), ПРОВА́Л, ПРОВА́ЛИНА, БЕЗО́ДНЯ, БЕЗДО́ННЯ, ВІ́ДХЛАНЬ діал., ЗАПАДНЯ́ діал.; ПРІ́РВА, ПРО́ПАСТЬ розм. (з крутими схилами по краях); БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКИ́Т) (БЕСКЕТ), У́РВИЩЕ, У́РВИСЬКО розм. (з крутими схилами, звичайно в горах). Обминали (татари) вузькі і чорні провалля, черкаючись плечем об гострий бік скелі та ставлячи на край безодні ноги з певністю гірських мулів (М. Коцюбинський); Ліс був рідкий, гори невисокі, скал ані сліду, та й яри не глибші понад звичайну міру гірських провалів (І. Франко); От скінчилася провалина між горами. Стало рівніше (Г. Хоткевич); Тиша, як відхлань, роззявила рота (Л. Дмитерко); Бачилося йому, що летить він кудись в бездонну западню й даремно махає руками, щоб найти яку опору (І. Франко); Жінки злякано гукали на метушливу дітвору, радісну й безтурботну, що бігала навколо провалля, часом намагаючись спихнути одне одного в прірву (О. Досвітній); — Можна сказати, що німак задрімав у сідлі й звалився в пропасть (Р. Андріяшик); Наші сіроми перебігли рідколісся і вже кралися пущами і глибокими бескидами (О. Стороженко); Не встиг.. подумати, як змора взяла своє: і Павло неначе провалився в глибоке-преглибоке урвище (Є. Куртяк); (Принцеса:) Одвага в серці жевріла, мов пломінь, їй не страшні були ні гори-кручі, ні урвиська-яри... (Леся Українка).

СИ́ЛА (ступінь вияву чого-небудь), ПОТУ́ЖНІСТЬ, ІНТЕНСИ́ВНІСТЬ, БЕЗМЕ́ЖЖЯ підсил., БЕ́ЗМІР підсил., БЕ́ЗКРАЙ підсил., ГЛИБИНА́ підсил., БЕЗО́ДНЯ підсил. (чого або з означенням — про ступінь вияву почуття, думки тощо). Автобус рвонувся вперед, І все заглушила музика, яку водій увімкнув на повну силу (О. Гончар); Я схиляюсь перед силою її любові (Є. Гуцало); Інтенсивність ультразвуків; Інтенсивність термоядерної реакції; Йшлося про самовідданість людини, її трудову честь, а в зв'язку з Порфиром про безмежжя та безкорисливість материнської любові (О. Гончар); — Ой, пустіть мене!.. — благав Гнат і на його блідому виду малювався безмір муки (М. Коцюбинський); Такі драми, як "Адвокат Мартіан" і "Кам'яний господар" (Лесі Українки), — це все твори великої філософської глибини (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безодня — (незбагненний простір між стрімкими стінами) прірва, провалля. Словник синонімів Полюги
  2. безодня — безо́дня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. безодня — Прірва, провалля, безоднява, бездень; (фактів) безліч: ПОЕТ. вир. Словник синонімів Караванського
  4. безодня — [беизод(')н'а] -д(‘)н'а, ор. -днеийу, р. мн. -деин' Орфоепічний словник української мови
  5. безодня — -і, ж. 1》 Глибоке провалля; прірва. 2》 чого, перен. Про дуже велику кількість, найвищий ступінь вияву чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. безодня — БЕЗО́ДНЯ, і, ж. Глибоке провалля; прірва. Проси ти від Бога, свойого [свого] Отця, і Він допоможе тобі, і проси Всемогутнього, і Він благословить тебе благословенням небес, що на висоті, благословенням безодні, що долі лежить (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  7. безодня — Безодньої бочки не наллєш. Ненаситному багачеві все здається, що він мало має. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. безодня — I бездоння, безодень, безоднява, бурчак (яруга), вертеп, відхлань, глиб, глибина, глибінь, глибочина, глибочінь, дебра (діал.), дебриця, диберка, дибир, дибрив, дибря, завіс (круча), зверть, звор, зворище, змійовина, зривисто, зривище, з'ява, ізвір (діал. Словник синонімів Вусика
  9. безодня — стоя́ти над безо́днею (край безо́дні). Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). Фразеологічний словник української мови
  10. безодня — БЕЗОДНЯ — філософське поняття, яке позначає межі буття, життєвого довкілля (ойкумени). Це вияв тієї потойбічності існуючого, що характеризує безмірну глибину можливостей позамежових стихій, ту сферу нездійсненного, що майже дорівнює небуттю. Філософський енциклопедичний словник
  11. безодня — Безо́дня, -дні, -днею, -дне! -зо́дні, безо́день Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. безодня — БЕЗО́ДНЯ, і, ж. Глибоке провалля; прірва. З одного боку дороги стирчала.. стіна урвища, а з другого — чорніла широка безодня, дно якої, мабуть, ніколи не бачило сонця (Коцюб. Словник української мови в 11 томах