1. Словник синонімів Вусика

Значення в інших словниках

  1. безсуперечний — безсупере́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безсуперечний — -а, -е. 1》 Без суперечок; беззаперечний. 2》 юр. Який не підлягає оспорюванню в адміністративному, судовому та інших аспектах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безсуперечний — БЕЗСУПЕРЕ́ЧНИЙ, а, е. 1. Без суперечок; беззаперечний. [Родіон:] Слухайте, секретарю, а ви не зустрічали такої цитати, щоб міцно було сказано так, як тут у кінці: “безсуперечне підкорення”..? (О. Корнійчук). 2. юр. Словник української мови у 20 томах
  4. безсуперечний — Безсупере́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. безсуперечний — БЕЗСУПЕРЕ́ЧНИЙ, а, е. 1. Без суперечок; беззаперечний. [Родіон:] Слухайте, секретарю, а ви не зустрічали такої цитати, щоб міцно було сказано так, як тут у кінці: "безсуперечне підкорення"..? (Корн., Над Дніпром, 1960, 33). 2. юр. Словник української мови в 11 томах
  6. безсуперечний — Безсуперечний, -а, -е Безспорный. Словник української мови Грінченка