1. Словник синонімів Вусика

бук

див. палиця

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бук — Кий, палиця, різка [III-V] — кий [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. бук — бук іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. бук — Бук. Палиця, кийок. ● Без бука не приступай — і не підступишся, і не підходь, годі підступитися (про зарозумілих, задавакуватих людей). Українська літературна мова на Буковині
  4. бук — I -а, ч. 1》 Листяне дерево з гладкою сірою корою і міцною деревиною. 2》 діал. Ціпок, палиця, кий. II -а, ч., бірж. Термін, що визначає ситуацію, коли можливості валютного дилера з продажу-купівлі повністю вичерпані. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бук — БУК, а, ч. 1. Листяне дерево родини букових із гладкою сірою корою і міцною деревиною. На горі між буком чорніє подекуди сосна, а над струмком стоять горіхи (М. Коцюбинський); Голі вузлуваті горіхи та буки переплутувалися гіллям (З. Тулуб). 2. діал. Словник української мови у 20 томах
  6. бук — Буком того, що не боронить свого. Хто не боронить свого добра, той повинен бути покараний. До нього без якогобудь бука не приступай. Про дуже гордого та зарозумілого чоловіка. Наука добра штука, ліпша від бука. Наукою більше добра мож зробити, як биттям. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. бук — А, ч. Книга, частіше технічного змісту. Забери свій бук зі стола — такою томіною можна мамонтів громити. Словник сучасного українського сленгу
  8. бук — Високе дерево лісів пн. півкулі; кора світло-сіра, гладка; листки овальні; плоди — трикутні горішки (т.зв. бучина), їстівні, їдять переважно підсмаженими; цінна тверда деревина; найпоширеніший в Карпатах, Прикарпатті та у Зх. Лісостепу. Універсальний словник-енциклопедія
  9. бук — без па́лиці (без бу́ка) і не підступа́й (заст. ані́ при́ступ) до кого і без додатка. Хто-небудь дуже гордовитий, пихатий, сердитий і т. ін. — А до Одарки так без палиці і не підступай.., нарядиться, напиндючиться, он яка пані!... Фразеологічний словник української мови
  10. бук — ПА́ЛИЦЯ (очищена від пагонів зламана гілка, тонкий стовбур), ЦІПО́К, КИЙ, ДРЮК, ЛОМА́КА, ДУБИ́НА, КИЙО́К, ДРЮЧО́К, ПА́ЛКА, ДРЮЧИ́НА розм., ПАТИ́К діал., ПАТИ́КА діал., ПАТИ́ЧИНА діал., БУК діал., ЛОМИ́ГА діал. Словник синонімів української мови
  11. бук — Бук, -ка (одного) і -ку (матеріялу); бу́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. бук — БУК, а, ч. 1. Листяне дерево з гладкою сірою корою і міцною деревиною. На горі між буком чорніє подекуди сосна, а над струмком стоять горіхи (Коцюб., III, 1956, 139); Голі вузлуваті горіхи та буки переплутувалися гіллям (Тулуб, Людолови, І, 1957, 336). Словник української мови в 11 томах
  13. бук — рос. бук кон'юнктурна ситуація на біржі, коли можливості валютного дилера з біржових операцій купівлі-продажу вичерпані і безперспективні. Eкономічна енциклопедія
  14. бук — Бук, -ка м. 1) Букъ, Fagus silvestris. Коби ми ся тот бук розвив та й берези білі. Гол. Ночує Ганна під еннім небом, під зеленими буками. Левиц. І. 62. 2) Переносно: палка, розга. Наука не йде на бука. Ном. № 6024. Словник української мови Грінченка