бігати

I

вибігти, басувати (про коней), вибігати (щось) і вибігати (куди), відбігати, гайсати, галайгасити, галасати, ганяти, ганятися, гасати, забігати, літати, лопотіти, ляпотіти, метатися, мотатися, носити (коні поносили), носитися, побігати, погайсати, погаласати, погасати, попобігати, попогайсати, попогаласати, попогасати, попоскакати, пробігати і пробігати, прогайсати, прогаласати, прогасати, рисити, шататися-мотатися

Фразеологічні синоніми: бігати по колу; бігати, висолопивши язика; бігати наввипередки; бігати, спідницю задерши; бігати, як Марко у пеклі; бігати, як на пожарі; бігати, як на пожежі; бігати, як Настя в конопельки; бігати, як Сивко по пеклу; бігати, як Сірко на прив'язі; бігати, як цуцик (невідступно); бігма бігати; відбігати ноги; ганяти вітер; літати кулею; літати метеором

Приповідки: Злітати на одній нозі

(див. також синонімічний ряд до слова бігти)

II

див. залицятися

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бігати — (швидко переміщатися ногами) носитися, летіти, (метушливо) гасати, ганяти, (сюди-туди) шмигати. Словник синонімів Полюги
  2. бігати — бі́гати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. бігати — Гасати, ганяти, жм. махати, обр. літати; (туди-сюди) шмигляти; (по хаті) метушитися, не сидіти; (до кого) вчащати; (за жінками) упадати, залицятися до; (від кого) тікати, утікати; пор. БІГТИ. Словник синонімів Караванського
  4. бігати — -аю, -аєш, недок. 1》 Швидко пересуватися на ногах у різних напрямках. || перен. Поспішно ходити, маючи яку-небудь роботу, який-небудь клопіт; метушитися. || Мати звичку пересуватися бігом. || до кого-чого, куди, перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бігати — БІ́ГАТИ, аю, аєш, недок. 1. Те саме, що бі́гти 1, але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках. [Печариця:] Давайте, Ганно Василівно, наввипередки бігати!... Словник української мови у 20 томах
  6. бігати — бі́гати мед. мати пронос (ст): Він налив мені рицинової олії й наказав випити та зачекати в коридорі. За той час доктор Лемішка оглядав інших. Я ждав, сестри не появлялися. Так проминуло три години. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. бігати — Аю, -аєш, недок. 1. нарк. Жити. Буде бігати. 2. комп. Бути в нормальному робочому стані, працювати. Ну, як твій комп після ремонту? — Та нічого, бігає. Словник сучасного українського сленгу
  8. бігати — (-аю, -аєш) недок. Працювати (про комп'ютер, програмне забезпечення). В тебе комп не гальмує в фільмах? — Та ні, нормально бігає. Синишин 24. Словник жарґонної лексики української мови
  9. бігати — (аж) мура́шки бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т. ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли і т. ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма і т. ін.) чиїй (чиєму, чиїми), у кого, кому і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  10. бігати — БІ́ГАТИ (швидко пересуватися на ногах у різних напрямках), ЛІТА́ТИ підсил. розм., НОСИ́ТИСЯ підсил. розм., ПИРЯ́ТИ підсил. розм., ШМИГА́ТИ підсил. розм., ШМИГЛЯ́ТИ підсил. розм.; ГАНЯ́ТИ підсил. розм. (метушливо); ГАСА́ТИ підсил. розм. (жваво). Словник синонімів української мови
  11. бігати — Бі́гати, -гаю, -гаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. бігати — БІ́ГАТИ, аю, аєш, недок. 1. Швидко пересуватися на ногах у різних напрямках. [Печариця:] Давайте, Ганно Василівно, наввипередки бігати!... Словник української мови в 11 томах
  13. бігати — Бігати, -гаю, -єш гл. 1) Бѣгать. Бігає по луці. Въ повел. накл. употребл. иногда бігай вм. біжи. Бігай, коню, бігай, коню, бо вже вечеріє. Мет. 98. Употребл. оно также тавтологически: Ой бігайте-біжіть шляхом да наженіте Касю з ляхом. Чуб. V. 908. Словник української мови Грінченка