бігти

Побігти, вбігати, вибігати, вилітати, випурхувати, відбігати, влітати, гайнути, галопити, гнати, гнатися, гунути, доганяти, драти, дременути, дрепенути, дризнути, друмхнути (діал.), забігати, залопотіти, засвистіти, захурчати, здоганяти, зірватися, кинутися, копотіти, курнути, лепенути, летіти, лопотіти, ляпотіти, майнути, махнути, метнутися, мотнутися, мчати, мчатися, наздоганяти, нестися, перемчатися, перхнути, підбігати, покопоііти, полетіти, полонути, полопотіти, поляпотіти, понестися, пороснути, припускати, пужнути, пуститися, рвонути, трюхати, трюхикати, тюпати, устюжити, ушкварити, чвалувати, чкурити, чкурнути, чухрати, шарахнутися (від кого), шаснути, шатнутися, шатнутись-мотнутись, шмигнути, шмигонути, шуміти (У приповідці: "Шуми до куми!"), шурувати (У примовці: "Шуруй на всі лопатки!"), югнути, юркнути

Фразеологічні синоніми: аж рвати ногами землю; бігма бігти; бігти, аж горять п'яти; бігти, аж дух випирає; бігти, аж земля стугонить; бігти, аж курява з-під ніг зривається; бігти, аж п'яти губити; бігти, аж спотикатися; бігти, аж шкопертати; бігти безвіч; бігти безоглядно; бігти без пам'яті; бігти без тями; бігти вибриком; бігти видрібцем; бігти вискоком; бігти, висолопивши язика; бігти вистриба; бігти вистрибом; бігти вистрибцем; бігти вристь; бігти вскач; бігти вухо в вухо (про звірів); бігти галопом; бігти дриндом (риссю); бігти з вибриком; бігти з вибриком та вискоком; бігти з вискоком; бігти з вистрибом; бігти, землі не торкаючись; бігти з усіх ніг; бігти — конем не здоженеш; бігти кругаля; бігти, куди ноги понесуть; бігти, куди очі поведуть; бігти, мов біснуватий; бігти, мов дурень з гори; бігти, мов собаки женуться; бігти, мов хто в шию жене; бігти наввипередки; бігти навмання; бігти навпереганячки; бігти навперегін; бігти навперегона; бігти навперегони; бігти навперейми; бігти навпростець; бігти навпрошки; бігти на всі лопатки; бігти навскак; бігти навскач; бігти навскоки; бігти навтрюхи; бігти назирці; бігти назустріч; бігти наосліп; бігти наперегін; бігти наперегінки; бігти наперегони; бігти напереріз; бігти, нап'явши вітрила; бігти насліпачки; бігти не своїми ногами; бігти, не тямлячи себе; бігти, не чуючи землі; бігти, не чуючи підошов; бігти осліп; бігти підбігцем; бігти підстрибом; бігти підтюпцем; бігти пригинцем; бігти прожогом; бігти риссю (ристю); бігти світ за очі; бігти сліпма; бігти скоком; бігти собачою риссю; бігти стрімголов; бігти сторчмаголов; бігти стрибки; бігти тінню; бігти хто в горох, а хто в сочевицю; бігти, хто куди; бігти чвалом; бігти, як байбас на весілля; бігти, як без голови; бігти, як буря понесла; бігти, як вітрів батько; бігти, як дурний до образів; бігти, як дурний топитися; бігти, як звір, спущений з припону; бігти, як з лука вистрілили; бігти, як з шибениці зірвався; бігти, як із цепу; бігти, як кіт загорений; бігти, як кропивою попечений; бігти, як метеор; бігти, як на крилах; бігти, як на пожежу; бігти, як опарений; бігти, як опечений; бігти, як пес, спущений з ланцюга; бігти, як попарений; бігти, як Синякова чустря; бігти, як собака на посвист; бігти, як собака, спущений з прив'язі; бігти, яйюлоний заєць; бігти, якцаплений; бігти, як шалений; бігти, як швець з чобітьми на торг; відбігати на другий бік; брати з копит (про коней); брати ноги в руки; брати ноги за пояс; брати ноги на плечі; вітром мчатися; гнати, як дідько вітри; гнатися по п'ятах; гопки скакати (ірон.); дуймом подути; забігти безвісти; забігти світ за очі; і ходу; кидатися з усіх ніг; летіти вихором; летіти вітром; летіти кулею; летіти метеором; летіти, мов на крилах; летіти на крилах; летіти стрілою; летіти, як з лука; летіти, як колісниця; летом летіти; податися бігцем; податися на всіх парах; пороснути врозтіч; прибігти в один дух; проноситися вивертом; пускатися біжка; рвати землю; рвати ногами землю; трусити клусом (про коней); трусити риссю (ристю); ударити з копит; ударити чвалом

Спонукання до бігу: Алюр три хрести! Анумо, біжка! Ану, дай Боже, ноги! Одна нога тут, друга там! (коли просять швидко збігати). Анумо, біжком! Збігай на одній нозі! (себто швидко)

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бігти — (переміщатися бігом) мчати, летіти, нестися, (на одному подиху) гнати, чухрати. Словник синонімів Полюги
  2. бігти — бі́гти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. бігти — Мчати, обр. летіти, п. гнати, фам. драпати, чесати, чухрати; (у справі) поспішати, квапитися; (від кого) тікати, утікати; (хутко) (- собак) улягати; (- хмари) плинути, (- стежку) простягатися; (- час) минати, збігати. Словник синонімів Караванського
  4. бігти — біжу, біжиш; мин. ч. біг, бігла, бігло; наказ. сп. біжи, біжімо, біжіть; недок. 1》 Прискорено пересуватися на ногах; рухатись, швидко переставляючи ноги. || розм. Поспішно йти кудись, до кого-, чого-небудь; поспішати, поспинатися, квапитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бігти — БІ́ГТИ, біжу́, біжи́ш; мин. ч. біг, ла, ло, недок. 1. Пересуватися на ногах або лапах, відштовхуючись на кожному кроці таким чином, що до наступного кроку тіло не має контакту з поверхнею, перебуваючи у фазі польоту. Словник української мови у 20 томах
  6. бігти — Багато біжить у перегонах, та тільки один бере надгороду. У перегонах бере надгороду лише той, хто скорше добіг до мети. Біжи, та й під ноги дивися. Добра пересторога. Великі речі, що не годен бічи, он та стара, та й та не могла. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. бігти — бі́гати (тягну́тися) хвосто́м за ким. Невідступно слідувати за ким-небудь, набридливо залицятися. Найбільше балакали люди, як Параска хвостом бігала за паном… (Панас Мирний); Про Таню Коваль Шухновський говорив: — Мабуть, диявол сидить у цій дівці. Фразеологічний словник української мови
  8. бігти — БІ́ГАТИ (швидко пересуватися на ногах у різних напрямках), ЛІТА́ТИ підсил. розм., НОСИ́ТИСЯ підсил. розм., ПИРЯ́ТИ підсил. розм., ШМИГА́ТИ підсил. розм., ШМИГЛЯ́ТИ підсил. розм.; ГАНЯ́ТИ підсил. розм. (метушливо); ГАСА́ТИ підсил. розм. (жваво). Словник синонімів української мови
  9. бігти — Бі́гти, біжу́, -жи́ш, -жа́ть; біжи́, біжі́м, біжі́ть; біжачи́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. бігти — БІ́ГТИ, біжу́, біжи́ш; мин. ч. біг, ла, ло; наказ, сп. біжи́, біжі́мо, біжі́ть; недок. 1. Прискорено пересуватися на ногах; рухатись, швидко переставляючи ноги. Всіх би перегнав, та бігти боюсь (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  11. бігти — Бігти, біжу, -жиш гл. 1) Бѣжать. Гріх по дорозі біг та до нас плиг. Ном. № 96. Туди ж бігла да дівчинонька. Мет. 87. Ворон коню, біжи швидче! Мет. 74. Біг так, що сам себе не чув — изо всѣхъ силъ бѣжалъ. Котл. Ен. ІІІ. 21. 2) Быстро ѣхать, плыть на суднѣ. Словник української мови Грінченка