вербиця

див. верба

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вербиця — -і, ж. Пестл. до верба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вербиця — ВЕРБИ́ЦЯ, і, ж. Пестл. до верба́. Ярило зборов зиму. Навіть у глухе підземелля дихнув теплим леготом, заглянув жовто-зеленими котиками вербиці у вузьке віконечко порубу (В. Словник української мови у 20 томах
  3. Вербиця — Ве́рбиця іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  4. вербиця — ВЕРБИ́ЦЯ, і, ж. Пестл. До верба́. Легкий, пухкий попілець ляже, вернувшися, в рідну землицю, вкупі з водою там зростить вербицю (Л. Укр., III, 1952, 268); Омита ранішнім дощем.., росте стара вербиця (Шер., Дружбою.., 1954, 86). Словник української мови в 11 томах
  5. вербиця — Вербиця, -ці ж. ум. отъ верба. Словник української мови Грінченка