вередувати

Баламутити, біситися, викобенюватися, випендрикуватися, випендрюватися, витребенькувати, ґедзатися, ґедзкатися, дуріти, закомандувати ("А він закомандував борщу"), заприндитися, захимерити, єрепенитися, казитися, каламутити, капризувати, коверзати, коверзувати, ковизитися, командувати, комезувати, комизитися, кочевряжитися, куражитися, норовитися, примхувати, примхати, приндитися, розвередуватися, розкапризуватися, розковерзуватися, розкомизитися, розприндитися, химерити, химерувати, химородити

Фразеологічні синоніми: бити каламут; біситися з жиру; варити воду; вередувати, як у греблі біс; вигадувати витребеньки; вимагати, чого ліва нога забажає; вимагати, чого лівій нозі забажається; дуріти з жиру; дуріти з розкошів; жувати голову; забажати в Петрівку льоду; забажати в Петрівку мерзлого; забажати в Петрівку печеної криги; забажати вчорашнього дня; забажати клопоту на здорову голову; забажати пташиного молока; забажати торішнього снігу; казитися з жиру; крутити носом; крутити, як циган сонцем; крутити, як циган решетом; мати муху в носі; переганяти на гречку; показувати норов; показувати примхи; робити примадюри; строїти комизу; химородити химороду; шукати з-під дохлого коня підкову; шукати кістки в молоці

Приповідки: Забажалось від бика молока, а від жука меду. Того бажається, чого дома не мається. Людські забаганки, як поле неозоре. Забажати троякого, коли нема ніякого. Вереду, вереду та пасла дівчина череду

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вередувати — (виявляти з усього незадоволення) перебирати, (штучно) вигадувати, (з примхами) капризувати, каверзувати. Словник синонімів Полюги
  2. вередувати — вередува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. вередувати — Коверзувати, перебендювати, витребенькувати, комизитися, шукати кістку в молоці, зал. капризувати, жм. ґедзатися; (чим) гребувати, перебирати; (вигадувати) химерити, химерувати; (над ким) Р. знущатися <�збиткуватися, варити воду> з кого. Словник синонімів Караванського
  4. вередувати — -ую, -уєш, недок., без додатка. Виявляти невдоволення, мати примхи. || без додатка і ким, чим. Перебирати, бути надто вибагливим. || над ким, заст. Знущатися, збиткуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вередувати — ВЕРЕДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути вередливим, поводити себе вередливо. Сходить сонечко – вона [панночка] вередує, і зайде – вередує. Словник української мови у 20 томах
  6. вередувати — ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯ розм., ГЕ́ДЗКАТИСЯ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ (КАВЕРЗУВА́ТИ) розм., КОМИ́ЗИТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ розм., ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. вередувати — Вередува́ти, -ду́ю, -ду́єш, -ду́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. вередувати — ВЕРЕДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., без додатка. Виявляти незадоволення, мати примхи. Сходить сонечко — вона [панночка] вередує, і зайде — вередує. Словник української мови в 11 томах
  9. вередувати — Вередувати, -дую, -єш гл. 1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тогді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. ЗОЮР. І. 77. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку. Ном. № 12228. 2) Перебирать (польск. wertować?... Словник української мови Грінченка