вередувати
ВЕРЕДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., без додатка. Виявляти незадоволення, мати примхи.
Сходить сонечко — вона [панночка] вередує, і зайде — вередує. І те не добре, й те не до ладу (Вовчок, І, 1955, 16);
Ванько вередував і не хотів спати, доки не прийде татко й не розповість йому казки (Панч, II, 1956, 254);
// без додатка і ким, чим. Перебирати, бути надто вибагливим.
І почали вередувать [Жаби]: "Не хочемо! Не треба нам такого! Ходімте Доленьку благать, Щоб короля дала живого" (Гл., Вибр., 1957, 160);
На коні сидів [Синявін], як юнак, і, незважаючи на свою огрядність, не вередував кіньми (Ле, Міжгір’я, 1953, 69);
// над ким, заст. Знущатися, збиткуватися.
До часу над слабим, хто дужчий, вередує (Г.-Арт., Байки.., 1958, 45);
Чи я коли думала, що та сквасніла стара кокетка буде надо мною вередувати? (Л. Укр., III, 1952, 523).
Значення в інших словниках
- вередувати — (виявляти з усього незадоволення) перебирати, (штучно) вигадувати, (з примхами) капризувати, каверзувати. Словник синонімів Полюги
- вередувати — вередува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вередувати — Коверзувати, перебендювати, витребенькувати, комизитися, шукати кістку в молоці, зал. капризувати, жм. ґедзатися; (чим) гребувати, перебирати; (вигадувати) химерити, химерувати; (над ким) Р. знущатися <�збиткуватися, варити воду> з кого. Словник синонімів Караванського
- вередувати — -ую, -уєш, недок., без додатка. Виявляти невдоволення, мати примхи. || без додатка і ким, чим. Перебирати, бути надто вибагливим. || над ким, заст. Знущатися, збиткуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вередувати — ВЕРЕДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути вередливим, поводити себе вередливо. Сходить сонечко – вона [панночка] вередує, і зайде – вередує. Словник української мови у 20 томах
- вередувати — Баламутити, біситися, викобенюватися, випендрикуватися, випендрюватися, витребенькувати, ґедзатися, ґедзкатися, дуріти, закомандувати ("А він закомандував борщу"), заприндитися, захимерити, єрепенитися, казитися, каламутити, капризувати, коверзати... Словник синонімів Вусика
- вередувати — ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯ розм., ГЕ́ДЗКАТИСЯ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ (КАВЕРЗУВА́ТИ) розм., КОМИ́ЗИТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ розм., ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- вередувати — Вередува́ти, -ду́ю, -ду́єш, -ду́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вередувати — Вередувати, -дую, -єш гл. 1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тогді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. ЗОЮР. І. 77. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку. Ном. № 12228. 2) Перебирать (польск. wertować?... Словник української мови Грінченка