1. Словник синонімів Вусика

вигадько

див. дотепний; розумний

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигадько — вига́дько іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. вигадько — -а, ч., розм. Те саме, що вигадник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигадько — ВИГА́ДЬКО, а, ч., розм. Те саме, що вига́дник. – Ну, тату! Я не знала, що ви такий вигадько! Я зроду-звіку такого не вигадала б, як оце ви з Дрімайлом, – сказала Уляся (І. Словник української мови у 20 томах
  4. вигадько — ВИГА́ДНИК (той, хто легко вигадує, видумує, людина з живою уявою), ФАНТАЗЕ́Р, ВИГА́ДЬКО розм. Вжахнуло вчительку те, що сталося з ним, вчорашнім жартуном, вигадником (О. Гончар); — Він великий фантазер і мрійник. Словник синонімів української мови
  5. вигадько — Вига́дько, -ка; -га́дьки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вигадько — ВИГА́ДЬКО, а, ч., розм. Те саме, що вига́дник. [Цісар:] Яке добро, що ти до нас прийшов із "Тисячі й одної ночі" мов! Вигадько ти, як та Шехерезада (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 241). Словник української мови в 11 томах
  7. вигадько — Вигадько, -ка м. Выдумщикъ. Ном. № 12623. Словник української мови Грінченка