розумний

Багатознай, бистроум, бистроумний, велемудрий, великовчений, великомудрий, великорозумний, великоумник, веломудрий, вельмирозумний, вигадко, вигадливий, вигадько, винахідливий, винахідник, високорозумний, високоталановитий, високочолий (перен.), всевідаючий, всезнавець, всезнайка, всезнайко, всезнаикуватии, всезнаючии, вундерківд (про дітей), геніальний, геній, глибокомудрий, головатий, грамотій, грамотний, далекоглядний, дивомудрии, додумливии, дрюковании (ірон.), ерудит, ерудований, змисленик, змисник, знавець, знаюка, знаючий, інтелектуал, інтелектуальний, інтелектуаліст, кебетливий, кебетний, кебітливий, кебітний, кмітливий, кумекаючий, кумекливий, лобастий, лобатий, любомудр, мастакуватий, мастаковитий, метикований, метикуватий, микитливий, мисливий, мислитель, мізковитий, мізкуватий, мудрагеля, мудрагель, мудрак, мудрація (ірон.), мудрець, мудрий, мудрик, мудрівник, мудрій, мудрований, мудровивчений, мудрознай, мудрохень ("Що день, то й мудрохень"), мудрячий, недурний, обдарований, планетуватий (по планетах все знає), понятливий, премудрий, проникливий (розумом), пророк, розважливий, розважний, розмисловий, розмудрий, розпромудрий, розсудливий, розсудний, розторопний, розумака, розумар, розумаха, розумненький, розумник, розумничок, самородок, сивомудрий, старий (про дітей), старун (т.с.), талановитий, тямкий, тямковитий, тямовитий, тямучий, тямущий

Фразеологічні синоніми: баняк варить; бистрий на розум; бистрий на ум; бистрий розум; Бог в душу дмухнув; Бог розум послав; в голові палає свічка; в голові розуму — вилами укладали; велика голова; великої кебети; відрізнить Божий дар від яєшні (ірон.); всі розуми поїв; в сусіда розуму не позичає; вчена голова; голова варить; голова від розуму облізла (ірон. про лисого); голова не клоччям набита; голова не половою набита; голова не соломою набита; голова ціни не має; голова шурупає; для розуму голову носить; занадто мудрий (розумний — ірон.); є голова на плечах; є лій під чубом; є лій у голові; є олій в голові; є смалець в голові; є спичка в носі (жарт.); є щось від Бога; живий довідник; з головою; здоровий глуздом; золота голова; золотий лоб; з розумом; із здоровим розумом; із хороби розумний; іскра Божа; казанок варить; кладезь мудрості (ірон.); кругом мудрий; кумеклива голова; має всі клепки в голові; має голову; має кебету; має олію в голові; має спичку в носі; має тяму; макітра варить; макітра розуму; моторна голова; мудра голова; мудрець за чужою спиною (жарт.); не в потилицю битий; не в тім'я битий; не гвіздком у тім'я битий; не з дурного десятка; не кабак на плечах; палата розуму; палата ума; повний лоб; розумна голова; розум не в п'яті; розум не в решеті носить; розумний до біса; розумний до решти; розумний до щирця; розумний заднім числом; розумний наче по коліна в Біблії; розумний, як біс; розуму — на всіх начальників хватить; розуму — хоч лопатою греби; розуму, як маку в маківниці; старий на язик (про дітей); світла голова; швидкий на розум; ясний розум (розумом)

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розумний — розу́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розумний — світла (ясна) голова у кого; має голову на плечах (на в’язах): [є] голова на плечах (на в’язах) у кого; (кмітливий) має розум у (в) голові; з головою (з розумом); бистрий на розум; живого ума; (збагачений знаннями, навчений) з натоптаною головою... Словник фразеологічних синонімів
  3. розумний — Тямущий, кмітливий, головатий, з головою, р. кебетливий, кебетний, с. мудрий; (аргумент) резонний; (хто) ІР. РОЗУМАКА; ЖМ. освічений, вчений, досвідчений; (- дітей) слухняний; (- руки) вправний, умілий; (пес) беручкий; (- книжку) глибокий, змістовний; (розподіл) доцільний; п! РОЗСУДЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. розумний — -а, -е. 1》 Який має ясний розум (у 1, 2 знач.). || Тямущий, кмітливий. || Який має освіту; письменний, грамотний. || Який має великий життєвий досвід, знання. || розм. Слухняний, розсудливий (про дітей). || Який виражає розум. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розумний — РОЗУ́МНИЙ, а, е. 1. Який має ясний розум (у 1, 2 знач.); протилежне дурний. Настя .. розказує, який він звичайний, який собою красивий; а Наум хвалить, який то він розумний, неначе письменний (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. розумний — Коли з розумним говорю, то розуму наберуся, а як з дурним то і свій страчу. Життєвий досвід. Від розумнійших від себе учимося того, що не знаємо. Розумна голова не дбає на лихі слова. Не звертає уваги на лайку. Розумний молиться, а дурень плаче. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. розумний — син. ботан, гідроцефал. Словник жарґонної лексики української мови
  8. розумний — розу́мна (твере́за, му́дра і т. ін.) голова́. Хто-небудь розсудливий, кмітливий, тямущий. — Дуже він .. мені подобався, бо був добрий сусід і розумна голова (І. Франко); Ні одної сильної людини з усього роду, ні одної .. Фразеологічний словник української мови
  9. розумний — ДОЦІ́ЛЬНИЙ (відповідний поставленій меті), РОЗУ́МНИЙ, РАЦІОНА́ЛЬНИЙ. — Зверніть увагу, як працюють. Яка зосередженість, який доцільний кожен рух... (О. Словник синонімів української мови
  10. розумний — Розу́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. розумний — РОЗУ́МНИЙ, а, е. 1. Який має ясний розум (у 1, 2 знач.). Настя.. розказує, який він звичайний, який собою красивий; а Наум хвалить, який то він розумний, неначе письменний (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах