розумний

ДОЦІ́ЛЬНИЙ (відповідний поставленій меті), РОЗУ́МНИЙ, РАЦІОНА́ЛЬНИЙ. — Зверніть увагу, як працюють. Яка зосередженість, який доцільний кожен рух... (О. Гончар); Кіно вимагає величезної працелюбності і працелюбності не тільки на зйомці, а в усьому розумному процесі створення картини (О. Довженко); План видання повного і стереотипного "Кобзаря" в Женеві не можна признати таким простим та раціональним, як се видавалося Драгоманову (І. Франко).

РОЗУ́МНИЙ (який має неабиякий розум), НЕДУРНИ́Й, ХИТРОМУДРИЙ, ТОЛКО́ВИЙ розм., ГОЛОВА́ТИЙ розм., ГОЛОВА́СТИЙ розм., МІЗКУВА́ТИЙ розм., МІЗКОВИ́ТИЙ розм., КЕБЕТЛИВИЙ розм., КЕБЕ́ТНИЙ розм., МИСЛИ́ВИЙ заст. рідко, ТОЛКОВИ́ТИЙ заст.; МУ́ДРИЙ (який має глибокий розум і великий життєвий досвід); МИ́СЛЯЧИЙ (який глибоко й самостійно мислить); ПРЕМУ́ДРИЙ уроч., заст. Порадившись з губернським інспектором землеробства Марфіним, людиною розумною й благородною, він звернувся до міністерства про допомогу (О. Довженко); Мабуть, недурний видумав, що всяка жаба своє болото хвалить (Я. Стецюк); — Давид — начальник цеху? Звісно... він хлопець толковий, з вогником (О. Копиленко); — Гізель, батьку, тепер у нас такий головатий чоловік, як колись був Могила (П. Куліш); Тепер вона (Ольга Миколаївна) зовсім одвернулася від батька, а йому, мабуть, потрібна її допомога, вона ж, казали, "головаста жінка" (П. Автомонов); Хлопець удався мізкуватий, поштивий і нівроку йому, — не бридкий (Ю. Яновський); Діяв там (у Москві) однедавна й молодий учень польського музикотворця Мільчевського — кебетливий киянин Микола Дилецький (О. Ільченко); Пилипиха усю правду нашу знала, а ради не знаходила, хоч яка була мислива собі (Марко Вовчок); Веселий, ручий молодик, Письменний; сміливий, балакливий, Обличчям повний та змазливий, І толковитий, як старий (М. Макаровський); — Це — твір художника мислячого, спостережливого, справді закоханого у природу (М. Слабошпицький); (Гаврило:) Та ти (Надежда) вже у нас відома книжниця. Мудра та премудра (М. Кропивницький). — Пор. кмітли́вий.

РОЗУ́МНИЙ (про думку, книжку і т. ін. — який відзначається глибиною і поважністю закладеного змісту), МУ́ДРИЙ підсил., ТОЛКО́ВИЙ розм., КМІТЛИ́ВИЙ розм., ПУ́ТНІЙ розм. Діждався честі, — радів Йонька, не зводячи із сина очей, — он скільки людей за розумним словом привалило. Ждуть, як колись архієрея ждали (Григір Тютюнник); Помагало йому (товариство) у його праці — то добрим словом, то розумною порадою (Панас Мирний); Лукія замислюється. І такі мудрі думки народжуються в її дівочій голові (О. Донченко); Він (Давид Гурамішвілі) не тільки мудрі вірші В'яззю мудрою писав, — Добрим людям на потребу Млин новітній малював (М. Рильський); Толкова пропозиція; Той чоловік, сповнений простоти, розв'язував надто складні питання, давав напредиво кмітливі поради (О. Досвітній); Я стараюся читати більше путніх книжок, хоч.. більш попадається дурних книжок, ніж розумних (Леся Українка).

РОЗУ́МНИЙ ім. (людина, що відзначається розумом, розсудливістю), РОЗУ́МНИК розм., РОЗУМА́КА (РОЗУМА́ХА) розм., ГОЛОВА́ розм., РОЗУ́МЕЦЬ розм., МИСЛИ́ВЕЦЬ розм. рідко. Лучче з розумним у біді, ніж з дурним у добрі (прислів'я); Піде Тарас Шевченко до Гребінки на гуляння, та як зберуться там розумники, читальники, музики, творці книжок, картин мистецьких, горьоване усе забуде,.. звеселить собі і товариству настрій (Д. Косарик); — Ти, певне, далеко підеш. Уперше бачу такого розумаку (О. Донченко); — То дід-голова! ..Про старовину вам розкаже, говіркий який!.. (Ганна Барвінок); Та знає сонечко: паніти над землею Повинен розумець — Абу-Ісхак султан (А. Кримський); Молодий, та ба: мисливець (Словник Б. Грінченка).