видушувати

Значення в інших словниках

1. видушувати — виду́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. видушувати — -ую, -уєш, недок., видушити, -шу, -шиш, док., перех. 1》 Тиснучи, вичавлювати що-небудь із чогось. 2》 перен. Говорити через силу, переборюючи яке-небудь почуття, сміх і т. ін. || Через силу виявляти яке-небудь почуття, настрій і т. ін. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. видушувати — ВИДУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДУШИТИ, шу, шиш, док. 1. що, чого. Давлячи, здавлюючи, діставати, здобувати, змушувати що-небудь вийти назовні. Климчук, зайнятий доспілими черешнями, видушував у чай приємний черешневий сік (Я. Словник української мови у 20 томах
4. видушувати — ВИДУ́ШУВАТИ (тиснучи що-небудь, видаляти назовні, видобувати — перев. рідину); ВИДА́ВЛЮВАТИ, ВИТИСКА́ТИ, ВИТИ́СКУВАТИ, ВИЧА́ВЛЮВАТИ, ВИГНІ́ЧУВАТИ, ВИЖИМА́ТИ рідко. — Док.: ви́душити, ви́давити, ви́тиснути, ви́чавити, ви́гнітити, ви́жати. Словник синонімів української мови
5. видушувати — Виду́шувати, -ду́шую, -ду́шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. видушувати — ВИДУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДУШИТИ, шу, шиш, док., перех. 1. Тиснучи, видавлювати що-небудь з чогось. Климчук, зайнятий доспілими черешнями, видушував у чай приємний черешневий сік (Кач. Словник української мови в 11 томах
7. видушувати — Видушувати, -шую, -єш сов. в. видушити, -шу, -шиш, гл. 1) Выдавливать, выдавить. Не видушиш із мене речі. Г. Барв. 397. 2) Душить, передушить всѣхъ. К. Кр. 25. Словник української мови Грінченка