вимоклий
див. мокрий
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимоклий — ви́моклий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вимоклий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до вимокнути і вимокти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вимоклий — ВИ́МОКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́мокнути і ви́мокти. Вимокла до рубчика, перепливаючи ріку, і, закрутивши вузлом на потилиці обважнілі коси, кинулась навздогін за розтягнутим ланцюгом, який то зникав з очей, то знову з'являвся (М. Словник української мови у 20 томах
- вимоклий — МО́КРИЙ (просякнутий водою, насичений вологою); НАМО́КЛИЙ, НАМО́ЧЕНИЙ, ЗМО́КЛИЙ, ЗМО́ЧЕНИЙ, ЗМОКРІ́ЛИЙ (який змок, просяк водою); ПРОМО́КЛИЙ, ВИ́МОКЛИЙ, ПЕРЕМО́КЛИЙ, МОКРЮ́ЩИЙ розм. Словник синонімів української мови
- вимоклий — ВИ́МОКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́мокнути і ви́мокти. Запізня вже була осінь — потоки і ручаї По рівчаку пожовклому, по вимоклій колії… (Шпорта, Вибр., 1958, 109); Нудно пахтіли вимоклі коноплі (Горд., II, 1959, 245). Словник української мови в 11 томах