виповнений

Значення в інших словниках

1. виповнений — ви́повнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. виповнений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виповнити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виповнений — ВИ́ПОВНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́повнити. Всі сиділи біля тарілочок, виповнених варениками (П. Загребельний); Весна була вже в розпалі, якраз така, яку любив [Тарас]. Словник української мови у 20 томах
4. виповнений — ВИ́ПОВНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́повнити 1. Всі сиділи біля тарілочок, виповнених варениками (Загреб., Спека, 1961, 77); Очі її, виповнені смутком і докором, цілу ніч не давали молодому студентові спокою (Грим., Незакінч. роман, 1962, 18). Словник української мови в 11 томах