виповнений

ВИ́ПОВНЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́повнити.

Всі сиділи біля тарілочок, виповнених варениками (П. Загребельний);

Весна була вже в розпалі, якраз така, яку любив [Тарас]. Не буйна квітом, зеленню, а тільки ледь накреслена, тремтлива, ніжно виповнена надіями і таїною (Василь Шевчук);

Тепер, Господи Боже, нехай буде виповнене слово Твоє до батька мого, Давида, бо Ти настановив мене царем над народом, численним, як порох землі (Біблія. Пер. І. Огієнка);

// ви́повнено, безос. пред.

Річка петлювала на розлогих луках, текла на такому низькому місці, що всі луки до трави було виповнено водою (Ю. Яновський);

Давнім звичаєм виповнено поперед церемоніал привітання (М. Коцюбинський).