відмирати

див. зникати

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмирати — відмира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відмирати — Гинути, сохнути, в'янути; (- інстинкт) зникати, пропадати, щезати, завмирати. Словник синонімів Караванського
  3. відмирати — -ає, недок., відмерти, відімре, док. 1》 Ставати неживим, мертвим; гинути, сохнути (про рослини, частини живого організму). 2》 перен. Втрачати здатність до існування; зникати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відмирати — хохл. (отмірать) завмирати Словник чужослів Павло Штепа
  5. відмирати — ВІДМИРА́ТИ, а́є, недок., ВІДМЕ́РТИ, віді́мре́, док. 1. Ставати неживим, мертвим; гинути (про частини тіла або рослини). Пальці на руках уже посиніли, здається, одмирають... (В. Словник української мови у 20 томах
  6. відмирати — ВІДМИРА́ТИ (про частини живого організму — ставати неживим, мертвим), ЗАВМИРА́ТИ, МЕРТВІ́ТИ, АТРОФУВА́ТИСЯ, ВІДСИХА́ТИ. — Док.: відме́рти, завме́рти, змертві́ти, відсо́хнути. Словник синонімів української мови
  7. відмирати — Відмира́ти, -мира́ю, -мира́єш; відме́рти, -дімру́, -дімре́ш, -ру́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. відмирати — ВІДМИРА́ТИ, а́є, недок., ВІДМЕ́РТИ, відімре́, док. 1. Ставати неживим, мертвим; гинути, сохнути (про рослини, частини живого організму). Збирати картоплю треба тоді, коли картоплиння починає відмирати (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах