гидкий

Брид, бридак, бридаль, бридас, бридень, бридій, бридкий, бридовисько, бридовище, бридота, бридуля, бридя, бридь, видра (ж.), видря, відворотний, відражаючий, відразливий, відразний, відштовхуючий, гидомир, гидомира, гидомирний, гидомиря, гидомора, гидосний, гидота, гидючий, жахливий, кислоокий, мерзенний, мерзотний, миршавець, миршавий, мокутира, мокутиря, муренький, мурий, невродливий, негарний, негідь, незугарний, некамузний (діал.), некрасивий, некрасний, неоковирний, неоковиря, неподоба, неподобний, непоказний, непривабливий, непривабний, непринадний, нефоремний (діал.), обридлий, обридливий, огида, огидливий, огидний, опудало, осоружний, паскудний, плюгавенький, плюгавець, плюгавий, плюгаш, поганенький, поганий, поганкуватий, поганючий, поганющий, погань, потвора, потворний, потворище, потороча, почвара, почварливий, почварний, препоганий, препаскудний, пригижкуватий, рябомизий, страхітливий, страховидло, страховидний, страхолюд, страхолюддя, страхолюдина, страхопуд, страхопуддя, трапний, химорода, хиренний, хирий, хирний, хирявий, шолудивець, шолудивий, шолудяй, шпетний

Фразеологічні синоніми: ані з плечей, ані з очей; баба з кованим носом; білолиця, як мазниця; гидка, як жаба; горох на ньому молочений; глянути гидко; довбня неотесана; з обличчя негарний; і в ярмарку ніхто не вподоба; крізь решето загоряв (рябий); на виду негарний; непоказний із себе; не іконописної вроди; ні на що й подивитись; ні спереду, ні ззаду; пика, хоч пацюків бий; пика, хоч цуценят бий; поганий з виду; поганий з лиця; поганий собою; поганий, як смертний гріх; сім гривень — таких сотня; такс пхе!; тричі рябеньке; тяжко поганий; уродила й не облизала (про негарне дитя); як Беркові штани навиворіт; як відьма; як гречаник порепаний; як з товкача вмивався; як комин навиворіт; як Микитина свита навиворіт; як паплюга; як поплазка; як руде теля; як свиня в болоті; як свиня в дощ; як свиня в наритниках; як свиня в порошу; як собака в ярмулці; як сова; як сорочаче яйце (рябий); як хибча; як червива ріпа

Приповідки: Не показуй пугачеві дзеркала, бо він і так знає, що гарний. Коли бігли по вроду, він ногу підвернув. Гарний, як спить та ще й лицем до стіни. Такий гарний, що краще на нього не дивитися. Красивий, як кабан сивий. Ні мара, ні мана, а чистий сатана. Ні в тин, ні в ворота судариня криворота. Пика — за три дні не одполощеш. Сотворив Бог та й висякався. Сотворив Бог та й розкаявся. Утулив Бог душу в пень. У нього на виду чорт сім кіп гороху змолотив. Така хороша, що не варта й гроша. Такий поганий, що й жаби б не їли. Такий, що стань, подивися, плюнь та й одступися. Якби собаки побачили, то три дні брехали б. Як вигляне у вікно, то три дні собаки брешуть, а одна, як придивилась, то й сказилась. Не поможе ні мило, ні вода, коли така врода. Як не маєш краси, у чорта не проси. Не кожна Ганна гарна. Як нікудишній сам Микита, то не поможе й гарна свита. Якби не скверний, то був би гарний. Хоха, що людей полоха. Він кращий, якщо до нього повернутися задом

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гидкий — гидки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гидкий — Бридкий, огидний, поганий, гидотний, гидосний, гидючий, гидезний, гидомирний, гидосвітній, обр. гидкий, як ніч; р. огидливий; (зрадник) мерзенний, мерзотний, паскудний, підлий; мерзосвітній; (жарт) непристойний. Словник синонімів Караванського
  3. гидкий — [гиедкий] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  4. гидкий — -а, -е. 1》 Такий, що викликає неприємне, гидливе почуття (виглядом, смаком і т. ін.); бридкий, огидний. 2》 Мерзенний, паскудний, підлий. 3》 розм. Те саме, що непристойний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гидкий — ГИДКИ́Й, а́, е́. 1. Такий, що викликає неприємне, гидливе відчуття (виглядом, смаком і т. ін.); бридкий, огидний. Василина глянула на його й одвернулась. Мошицький був такий гидкий для неї, що вона аж іздригнулась (І. Словник української мови у 20 томах
  6. гидкий — ГИДКИ́Й (про людину, її риси тощо — який викликає огиду), БРИДКИ́Й, ОГИ́ДНИЙ, ОГИ́ДЛИВИЙ, ОСТОГИ́ДЛИЙ, ГИДО́ТНИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, ОСОРУ́ЖНИЙ, ВІДВОРО́ТНИЙ, ПЛЮГА́ВИЙ зневажл. — Я тебе зненавиділа! Ти мені противний! Поганий! Гидкий! (І. Словник синонімів української мови
  7. гидкий — Гидки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. гидкий — ГИДКИ́Й, а́, е́. 1. Такий, що викликає неприємне, гидливе почуття (виглядом, смаком і т. ін.); бридкий, огидний. Василина глянула на його й одвернулась. Мо-шицький був такий гидкий для неї, що вона аж іздригнулась (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. гидкий — Гидкий, -а, -е Гадкій, противный, мерзкій, отвратительный, плохой. Чуб. V. 162. Гидкий, як поплазка. Ном. № 8494. Словник української мови Грінченка