1. Словник української мови в 11 томах

гидкий

ГИДКИ́Й, а́, е́.

1. Такий, що викликає неприємне, гидливе почуття (виглядом, смаком і т. ін.); бридкий, огидний.

Василина глянула на його й одвернулась. Мо-шицький був такий гидкий для неї, що вона аж іздригнулась (Н.-Лев., II, 1956, 64);

— Хочу їсти, тьотю, але не можу! Фу! — сьорбнувши гидкої юшки, морщилася Олечка (Хижняк, Тамара, 1959, 178).

2. Мерзенний, паскудний, підлий.

Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!.. Я хочу ними кидать і влучать В серця катів і зрадників гидких (Олесь, Вибр., 1958, 67);

О, який він гидкий, той бай! Він хотів отруїти Гаріфуліна, як вовка (Донч., І, 1956, 158).

3. розм. Те саме, що непристо́йний.

Слухаючи те гидке оповідання, Сусанна Уласівна ледве дихала од гніву (Н.-Лев., IV, 1956, 139);

Івасеві прикро робилося, коли слухав таких проклять і різних гидких слів (Фр., IV, 1950, 490).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гидкий — гидки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гидкий — Бридкий, огидний, поганий, гидотний, гидосний, гидючий, гидезний, гидомирний, гидосвітній, обр. гидкий, як ніч; р. огидливий; (зрадник) мерзенний, мерзотний, паскудний, підлий; мерзосвітній; (жарт) непристойний. Словник синонімів Караванського
  3. гидкий — [гиедкий] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  4. гидкий — -а, -е. 1》 Такий, що викликає неприємне, гидливе почуття (виглядом, смаком і т. ін.); бридкий, огидний. 2》 Мерзенний, паскудний, підлий. 3》 розм. Те саме, що непристойний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гидкий — ГИДКИ́Й, а́, е́. 1. Такий, що викликає неприємне, гидливе відчуття (виглядом, смаком і т. ін.); бридкий, огидний. Василина глянула на його й одвернулась. Мошицький був такий гидкий для неї, що вона аж іздригнулась (І. Словник української мови у 20 томах
  6. гидкий — Брид, бридак, бридаль, бридас, бридень, бридій, бридкий, бридовисько, бридовище, бридота, бридуля, бридя, бридь, видра (ж.), видря, відворотний, відражаючий, відразливий, відразний, відштовхуючий, гидомир, гидомира, гидомирний, гидомиря, гидомора... Словник синонімів Вусика
  7. гидкий — ГИДКИ́Й (про людину, її риси тощо — який викликає огиду), БРИДКИ́Й, ОГИ́ДНИЙ, ОГИ́ДЛИВИЙ, ОСТОГИ́ДЛИЙ, ГИДО́ТНИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, ОСОРУ́ЖНИЙ, ВІДВОРО́ТНИЙ, ПЛЮГА́ВИЙ зневажл. — Я тебе зненавиділа! Ти мені противний! Поганий! Гидкий! (І. Словник синонімів української мови
  8. гидкий — Гидки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. гидкий — Гидкий, -а, -е Гадкій, противный, мерзкій, отвратительный, плохой. Чуб. V. 162. Гидкий, як поплазка. Ном. № 8494. Словник української мови Грінченка