гидкий

гидки́й

[гиедкий]

м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гидкий — Брид, бридак, бридаль, бридас, бридень, бридій, бридкий, бридовисько, бридовище, бридота, бридуля, бридя, бридь, видра (ж.), видря, відворотний, відражаючий, відразливий, відразний, відштовхуючий, гидомир, гидомира, гидомирний, гидомиря, гидомора... Словник синонімів Вусика
  2. гидкий — ГИДКИ́Й, а́, е́. 1. Такий, що викликає неприємне, гидливе почуття (виглядом, смаком і т. ін.); бридкий, огидний. Василина глянула на його й одвернулась. Мо-шицький був такий гидкий для неї, що вона аж іздригнулась (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  3. гидкий — -а, -е. 1》 Такий, що викликає неприємне, гидливе почуття (виглядом, смаком і т. ін.); бридкий, огидний. 2》 Мерзенний, паскудний, підлий. 3》 розм. Те саме, що непристойний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гидкий — ГИДКИ́Й (про людину, її риси тощо — який викликає огиду), БРИДКИ́Й, ОГИ́ДНИЙ, ОГИ́ДЛИВИЙ, ОСТОГИ́ДЛИЙ, ГИДО́ТНИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, ОСОРУ́ЖНИЙ, ВІДВОРО́ТНИЙ, ПЛЮГА́ВИЙ зневажл. — Я тебе зненавиділа! Ти мені противний! Поганий! Гидкий! (І. Словник синонімів української мови
  5. гидкий — Гидкий, -а, -е Гадкій, противный, мерзкій, отвратительный, плохой. Чуб. V. 162. Гидкий, як поплазка. Ном. № 8494. Словник української мови Грінченка
  6. гидкий — ГИДКИ́Й, а́, е́. 1. Такий, що викликає неприємне, гидливе відчуття (виглядом, смаком і т. ін.); бридкий, огидний. Василина глянула на його й одвернулась. Мошицький був такий гидкий для неї, що вона аж іздригнулась (І. Словник української мови у 20 томах
  7. гидкий — гидки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  8. гидкий — Бридкий, огидний, поганий, гидотний, гидосний, гидючий, гидезний, гидомирний, гидосвітній, обр. гидкий, як ніч; р. огидливий; (зрадник) мерзенний, мерзотний, паскудний, підлий; мерзосвітній; (жарт) непристойний. Словник синонімів Караванського
  9. гидкий — Гидки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)