гирявий

Значення в інших словниках

1. гирявий — ги́рявий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
2. гирявий — -а, -е, діал. 1》 зневажл. Зі стриженою, бритою головою. || у знач. ім. гирявий, -вого, ч. Той, у кого стрижена, брита голова. || Вбогий, нужденний. 2》 рідко. Важкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гирявий — ГИ́РЯВИЙ, а, е, діал. 1. зневажл. Зі стриженою, бритою головою. Не вспіє гирява дівка й коси собі заплести (як ми вернемось додому) (Номис); Гирявий, як огірок, він хвацько закручував вуса... Словник української мови у 20 томах
4. гирявий — ВАЖКИ́Й (про людину, тварину й частини їх тіла — значний розмірами; який вагою справляє враження значного), ТЯЖКИ́Й, МАСИ́ВНИЙ, ГРУЗЬКИ́Й розм. рідко, ГИ́РЯВИЙ діал.; ВАЖКУВА́ТИЙ, ТЯЖКУВА́ТИЙ (досить важкий); ОГРЯ́ДНИЙ, ГРОМІЗДКИ́Й рідше (про людину). Словник синонімів української мови
5. гирявий — Ги́рявий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. гирявий — ГИ́РЯВИЙ, а, е, діал. 1. зневажл. З стриженою, бритою головою. Не вспіє гирява дівка й коси собі заплести (як ми вернемось додому) (Номис, 1864, № 13885); // У знач. ім. ги́рявий, вого, ч. Той, у кого стрижена, брита голова. Словник української мови в 11 томах
7. гирявий — Гирявий, -а, -е 1) Низко остриженный. У його стільки землі, як у гирявого чуприни. Лебед. у. Бранное слово. Брешеш, гирявий. Лебед. у. 2) Испорченный, плохой. Таке вже гиряве моє щастя. Н. Вол. у. гирявий горщик — съ отбитымъ верхнимъ ободкомъ. Мнж. 171. Словник української мови Грінченка