городець

Значення в інших словниках

1. городець — горо́дець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. городець — -дця, ч. Зменш.-пестл. до город. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. городець — ГОРОДЕ́ЦЬ, дцю́, ч., іст. Огороджене й укріплене поселення. Козаки ставили собі для безпеки від Татар “городці й засіки чи .. січі” в придатних місцях (М. Грушевський); Вони побудували городець в ім'я свого найстаршого брата і назвали його Київ (О. Словник української мови у 20 томах
4. городець — Горо́дець, горо́дця, -дцеві; -ро́дці, -дців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. городець — ГОРО́ДЕЦЬ, дця, ч. Зменш.-пестл. до горо́д. Катерина засміялася, розшукала лопату й граблі і пішла перекопувати свій городець (Перв., Материн.. хліб, 1960, 182). Словник української мови в 11 томах
6. городець — Городець, -дця м. ум. отъ город. Словник української мови Грінченка