диковинка
див. диво
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- диковинка — дико́винка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- диковинка — -и, ж. Зменш. до диковина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- диковинка — ДИКО́ВИНКА, и, ж. Зменш. до дико́вина. -Внуки наші, як диковинку, розглядатимуть документи й пам’ятки епохи капіталістичного ладу (Ленін, 29, 1951,290); Там під кущами в холодочку якась диковинка зійшла (Забіла, У.. світ, 1960, 50). Словник української мови в 11 томах